Дев'ятого березня громадськість району зібралася у Палаці культури на літературно-мистецький захід «Є в Шевченка народження дата. Дати смерті в Шевченка нема».
«І мене в сім'ї великій.
В сім'ї вольній, новій.
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом». - заповідав своїм нащадкам Кобзар. Його слово стало пророчим, а велична постать Тараса Шевченка - безсмертною. Ось як писав Олесь Гончар: «Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей – світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя».
Саме про це йшлося в поетичних рядках, які декламували зі сцени ведучі урочистостей Світлана Панько та Василь Ковальчук, прославляючи Кобзаря і його невмируще слово - сміливе, правдиве, величне...
Йшлося про це і у виступі методиста відділу освіти РДА Галини Грицюк: «Син України Шевченко відродив націю, возвеличив братів німих і просвітив своєму народові новий світ. Непросто здобували собі право на життя Шевченківські дні. Царські заборони топтали їх весняний паросточок, затьмарювали їх світло ночі сталінських репресій, закривали тумани брежнєвського застою. Але як не можна заступити сонця, так нема володаря над словом. Про Шевченка дотепер написано в сотні разів більше, аніж написав він сам. І поки живуть на землі українці, мислять і пізнають, ставлячи перед собою одвічні питання буття, безсмертним буде Шевченко. Адже Поет давно сприймається як втілення духовності України, а його слово - універсальне і невичерпне. Ось чому ми не перестаємо звертатися саме до Шевченка у пошуку відповідей па всі запитання... На Кобзареві таки «був перст Божий», його шлях не випадковий і підлягає якійсь вищій, незбагненній для нас логіці. Шевченкове вміння передбачати майбутнє підтверджує думку про богонатхненність поезії «Кобзаря», її сакральну цінність».
Учасники свята з великим задоволенням і хвилюванням сприймали поетичні твори Тараса Шевченка, які майстерно виконували аматори районної сцени. Поезії, пісні, музику дарували глядачам хор «Карпатські джерела», зведений хор району, фольклорний колектив державних службовців (керівник Володимир Канюк), зразковий ансамбль «Підгірянка» (керівник Марія Пастух), вокальний ансамбль викладачів Солотвинської дитячої музичної школи, чоловіче вокальне тріо Глибоківського будинку культури, народний аматорський театр районного Палацу культури (керівник Галина Магас). Високо оцінили шанувальники класичної і народної музики виступи творчих колективів Богородчанської дитячої музичної школи (директор Марія Пастух): ансамблю скрипалів (керівник Ольга Карабінович), ансамблю бандуристів (керівник Неля Слободян), оркестру народних інструментів (керівник Анжела Михащук), дуету скрипалів (керівник Марія Іванус).
Лягли до підніжжя пам'ятника Кобзареві квіти, як  знак великої пошани до Світоча української літератури, який «піднісся до вершин мудрості, на верхогір'я людського духу». Він - живий, бо живе його слово, бо через століття він навчає нас правди святої, животворящої. Шевченко високо підняв своє поетичне світло з надією і вірою в те. що його стане видно по всій Україні і кожен зрозуміє, куди йому далі йти.