В історії XX століття особливо сумним рядком вирізняється з-поміж інших дат 26 квітня 1986 року: Чорнобильська катастрофа... Її відлуння, мов чорна тінь, ще довго ходитиме за нами, нагадуючи, що невидимий ворог-радіація - здатен враз зруйнувати усе. Як зруйнувала вона людські долі тих, хто в той час працював на ЧАЕС, жив у містечку енергетиків, створював сім'ї, народжував дітей, мріяв, творив... Перекреслила вона майбутні плани і. тих, хто кинувся у радіаційне пекло рятувати ситуацію, хто виривав із лабет смерті Житгя...  Втрати великі. Й неймовірно тяжкі. Хворе населення. І запитання: як жити далі з чорнобильським тягарем? І щоб знайти на нього відповідь, щороку 26 квітня ліквідатори аварії на ЧАЕС збираються на вже традиційні зустрічі.
Ось і цьогоріч у читальному залі районної бібліотеки відбулася така зустріч. Про соціальні, медичні та інші проблеми чорнобильців говорили заступник голови РДА Василь Гуляк, заступник голови районної ради Петро Варшавський, начальник управління праці і соціального захисту населення в районі Михайло Халявка, голова районної організації соціально-екологічної партії «Союз. Чорнобиль. Україна» Богдан Гуменюк, полковник Михайло Круль. У їхніх виступах звучали думки про те, що держава не в повній мірі виконує Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ні пенсійне забезпечення, ні пільги на медичне обслуговування, на лікування у спеціалізованих курортно-санаторних закладах тощо не відповідають букві Закону. Тому й доводиться деякі проблеми вирішувати у судовому порядку. Виступаючі, проаналізувавши реальне життя чорнобильців, висловили надію на те, що у Держбюджеті-2010 будуть закладені кошти на життєво важливі потреби згаданої категорії людей.
Присутні на зустрічі хвилиною мовчання вшанували пам'ять померлих внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Низько вклонилися живим, подякувавши їм за титанічний труд у ліквідації катастрофи.
Повертаючись думками у той гіркий час, ліквідатори ще і ще раз нагадали всім про пильність, аби подібне не повторилося.

В мінорі звучали цього дня пісні про трагічні події у Чорнобилі, про вічні цінності людського життя у виконанні творчих колективів району - гурту «Старунці», чоловічого квартету з Підгір'я та жіночого ансамблю «Горлиця» із Саджави.

А поема Марії Гоголь в авторському виконанні викликала у багатьох сльози і глибокий душевний жаль за тими, хто опинився в епіцентрі вибуху атомного реактора і загинув. Свій твір поетеса присвятила землячці із Саджави Оксані Гринів-Вершиніній, яка втратила чоловіка, а їхній син - батька. Сумом відлунювали у серцях учасників зустрічі й слова ведучої Світлани Панько, а також журлива симфонія...
А потім у невимушеній обстановці ділилися чорнобильці спогадами, темою яких було їхнє  життя до і життя після аварії.
Тож схилімо голови перед подвигом героїв-ліквідаторів, які, жертвуючи найголовнішим - життям, рятували країну від екологічного лиха. Нехай Господь оберігає їх від незгод і лихоліть, кріпить у здоров'ї і силі.