21 лютого в читальному залі районної бібліотеки у рамках чергового засідання літературно-мистецької світлиці «Духовна криниця» відбувся вечір з теми "Рідна мова - то мова культури, а культура - сила народу".

Бібліотекарі Марія Пороговська та Марія Сем'янів у своїх виступах зупинилися на історії виникнення Міжнародного дня рідної мови, яке сягає своїми коренями у жовтень 1999 року, коли на тридцятій сесії ЮНЕСКО було прийнято рішення відзначати його саме 21 лютого. Підставою для цього стали трагічні події, що відбувалися цього дня 1952 року у Пакистані: тут загинули п'ятеро студентів, які брали участь у демонстрації за надання рідній їм бенгальській мові статусу державної.

Змістовними і корисними для молоді, яка взяла участь у заході, були виступи вчителів української мови і літератури з багаторічним досвідом Ольги Пархуць, Стефанії Хімій, Марії Кочкодан. Вони не просто теоретично доводили значення для українців рідного слова, але й на. конкретних прикладах із власного життя показали, що наша мова визнана світом. То ж чому все гострішою стає потреба в її підтримці й захисті у рідній державі? Серед узагальнюючих відповідей на це запитання прозвучала й та, що, спираючись на дослідження експертів ЮНЕСКО, причинами зникнення мов визнано війни, депортації, міграції, а також мовне змішання. Останнє найбільше торкається нашої держави.

Слушними у цьому контексті с слова Івана Драча: "І це від нас залежить, чи джерело рідної мови замулиться в наших душах, а чи пружно і вільно дихатиме! Тільки від порога рідної мови ми можемо виходити на широкі магістралі світу..."
Ці думки підтримували поетичними рядками учні Богородчанського будівельного ліцею Вікторія Костишин, Ярослав Феняк, Наталія Лейбенко, Михайло Огерук, Наталія Красілич. Переконливо звучали з їх вуст поезії як класиків української літератури, так і сучасних акторів.
Перші поетичні проби пера запропонували увазі учасників зібрання Вікторія Костишин і Марія Савчук. А літератор району Іван Гаврилко презентував декілька віршів зі своєї збірки "На струнах печалі і радості".

Емоційний фон літературного вечора підтримували аматори художньої самодіяльності Анна Гадачек і Степан Слугоцький, які виконали декілька пісень патріотичної тематики.
Заключним мажорним акордом заходу стала "Молитва до мови" Катерини Мотрич у художньому виконанні Галини Магас. До глибини душі зворушували слова: "Самоспалюючою любов'ю своєю відгонюю від Тебе злих духів, молюся за Тебе і на Тебе, скроплюю живою водою воскресіння, виціловую лик Твій скорботний, Матір Божа, Мово мого народу!"
Прислухаймося, вдумаймося і бережімо наше рідне слово, пам'ятаючи при ньому що не тільки загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до його зникнення.