Воно дихає правдою. Воно навчає правди. Воно закликає до правди. І до мудрості. І до любові. І до відданості та вірності рідній землі. Тарас Шевченко так і закликає з глибини століть: "Свою Україну любіть. Любіть її во врем'я люте, в останню тяжкую минуту за неї Господа моліть..." А, може, й не закликає - просто щиро радить, чи просить, чи благає, розуміючи, що тільки любов, тільки згода, тільки порозуміння будує.
Тому слухаймо Кобзаря. Черпаймо глибинну правду з його безцінної спадщини. Щоб на оновленій землі врага  не було, супостата, а були син, і була мати, і були люди на землі.
Таким був лейтмотив літературно-мистецького свята "Кобзарева струна не вмирає", що відбулося в районному Палаці культури з нагоди 198-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка.
Про життєвий і творчий шлях Кобзаря розповіла директор Богородчанської школи № 2 Уляна Битківська. 
Концертна програма за участю хорових колективів, ансамблів і оркестрів, вокальних груп, народного театру підтверджували слова, сказані ведучими свята: "Душа його – пісня, живе, не заснула, поезія - доля, що славу здобула..."
Присутні мали змогу переглянути виставку портретів Шевченка та книжково-ілюстративну виставку «Живуть, Тарасе любий, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово... ».