Тарас Мельничук – потужна постать в літературному процесі України. Його доля схожа на долю поетів-шестидесятників: дисидент, в’язень радянських таборів, гнаний з університетів за вільнодумство, переслідуваний за розкуте поетичне слово. Система гнула його, а він не здавався. Після тюрми поневірявся в пошуках роботи. У 1990 році наступило якесь просвітлення – був прийнятий членом Національної спілки письменників України, став лауреатом літературної премії ім. В.Сосюри за збірку поезій у газеті "Літературна Україна”.

У 1992 р. нарешті отримав справжнє визнання – став лауреатом Національної премії ім. Т. Шевченка за збірку поезій "Князь роси”. Останні роки жив у Коломиї, бо рідну хату недруги спалили, до речі, разом із двома валізами рукописів.

12 вересня в читальному залі центральної районної бібліотеки проведено літературну годину «Князь роси» (до 75-річчя від дня народження Тараса Мельничука).

Про життєвий та творчий шлях поета розповідали ведучі Марія Пороговська та Марія Вірстюк. Марія Пороговська розповіла про зустріч з поетом у літературно-мистецькій світлиці Надвірнянської центральної бібліотеки: «Тарас Мельничук як справжній гуцул прийшов по шпалах з Коломиї в Надвірну у гуцульському строї разом із пані Дзвінкою Ващук. Щиро радів з того, що бібліотечні працівники напам’ять читали його поезію, розповідали про його нелегку долю і тішилися тим, що їх земляк став лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка. На тому незабутньому для нас вечорі він читав свої вірші, уривки із поем «Осанна» і «Калинові ключі» і ще з не виданої на той час книги „Чага”, згадував болісні для нього ті періоди з свого життя, коли перебував за гратами, відповідав на численні запитання присутніх. В той день поет роздавав автографи, експромтом писав вірші для учасників зустрічі, фотографувався з читачами. Тарас Мельничук назавжди залишиться у нашій пам’яті і серцях харизматичною особистістю, Велетом духу, який володів потужною енергетикою слова, Князем роси, гір і краси».

В рамках заходу влаштовано книжкову виставку «Мені не треба десять сонць - живу тобою, Україно…»

Присутні ознайомилися з творчим доробком письменника, а також з книгами наших земляків, які ведуть розповідь про вільного карпатського беркута, Князя роси, Володаря вогню Прометея, який не приручений ні епохою, ні жорстокою дійсністю. Вся творчість і життя Поета є вченням про Життя у всій його повноті і в духовній насиченості.