Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства. За своїм вражаючим масштабом його можна порівняти тільки з втратами нашого народу у Другій світовій війні.
Сьогодні Голодомор - не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять як його очевидців, так  і сучасне покоління.
У  1932  –  1933 роках в Україні   голодною смертю загинуло майже 10  мільйонів безневинних людей. Щодня вмирало приблизно 25 тисяч людей, тобто понад 1000 осіб щогодини, або ж 17 –   щохвилини...
22 листопада в Богородчанах біля пам’ятника Жертвам політичних репресій відбулося віче-реквієм «Вогонь скорботи в серці на віки», присвячене пам`яті жертв Голодомору та політичних репресій.
Розпочалося скорботне віче пішою ходою від церкви Івана Богослова до пам’ятника жертвам політичних репресій, де учасники заходу хвилиною мовчання вшанували жертв голодоморів, а також місцевих бійців, які загинули в зоні АТО: Андрія Карабіновича із села Дзвиняч та Володимира Байдюка із села Глибоке. 
Священик УГКЦ  Івана Богослова о. Михайло Момот відправив поминальну панахиду за невинно убієнними українцями.
- Сьогодні, коли від початку Голодомору минуло понад вісім десятків років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам'ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок минулого, - сказала у своєму виступі голова районного товариства "Меморіал" Марія Рудик.
До скорботних поетичних рядків ведучих мітингу-реквієму Світлани Панько та Василя Ковальчука додалася тужлива пісня у виконанні Інни Борух. Ні кого не залишив байдужим уривок з вистави, присвячений цій трагічній даті, у майстерному виконанні керівника народного аматорського театру районного Палацу культури Галини Магас та його учасників Марії Сем'янів і Олександри Дем'янів.
До сумної дати – Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні у читальній залі центральної районної бібліотеки влаштовано книжково-ілюстративну  виставку «Борги пам’яті нашої». Книги   свідчать про ті страшні часи, муки і страждання, які довелось перенести нашому народу.
Ми повинні пам’ятати свою історію, молитись за душі убієнні голодом і просити Господа, щоб ті жахіття ніколи більше не повторились.  Схилімо низько голови,  вшануймо пам'ять жертв Голодомору та політичних репресій щирою молитвою, хвилиною мовчання і запалюванням поминальних свічок.