25 лютого в читальному залі центральної районної бібліотеки відбулася літературна імпреза «Я маю в серці те, що не вмирає» (до 145-річчя від дня народження Лесі Українки). На захід було запрошено учнів старших та молодших класів Богородчанської ЗОШ I-IIIст. №1, а також користувачів бібліотеки селища.
За коротке життя Леся Українка встигла зробити стільки, що вистачило б на життя кількох. А служіння людям, країні, ідеалам рівності і братерства стало її життєвим кредо. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування, її талант виявилися у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці.
Міцною опорою в Лесиному житті була не тільки сім'я, родина, а й щирі друзі – побратими по перу. Це і Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Іван Франко. Завдяки їхній співпраці, підтримці та сприянню світ побачив літературні шедеври.
Ведучі – бібліотекарі Марія Пороговська та Марія Сем’янів налаштували публіку на поетичне сприйняття образу Лесі Українки, слово якої будило з глибокого сну націю й вселяло віру й надію в її духовні сили. Незвичайності заходу надало присутність стилізованого образу Лесі Українки, роль якої виконала бібліотекар Оксана Краховська.
Учні школи - Ольга Грималюк, Каріна Гаврилів, Анжела Сташко, Сніжана Воронич, Оксана Сливка з хвилюванням декламували вірші великої поетеси.
Доля поетеси була незвичайною: щедро обдарована талантом, наділена ніжним чутливим серцем Леся зазнала великого, світлого, але стражденного кохання зі Сергієм Мержинським. Свої почуття до нього вона вилила у поезію у прозі «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами». Прочитала лист Галина Магас.
Присутні на заході у театральній постановці переглянули уривок з драми - феєрії «Лісова пісня» (Мавка - Марія Литовчук, Лукаш – Володимир Кузьменко).
В рамках заходу було організовано ювілейну книжково-ілюстративну виставку «Славна дочка України».
Всі зображення до публікації "Я МАЮ В СЕРЦІ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРАЄ"