За висловом Шекспіра, «життя -  театр, і люди в нім актори». «Світ – маскарад, лице, одежа, голос – усе підробка: кожен прагне видаватися не таким, яким він є насправді», - вторив йому Гойя. Символ перевтілення і одночасно таємниці - маска. Ні, вона не уособлює дворушність, це спроба захистити душу, перетворюючи дійсне на бажане. Разом із маскою символами театру є труба й меч. Трубою скликали народ на вистави мандрівних акторів. Мечем карала людські вади муза Мельпомена…
Умістивши в своєму феномені все різноманіття культур від Європи до Японії, театр є універсальною мовою спілкування людини з буттям. Саме з цієї причини за свою понад двотисячорічну історію цей вид мистецтва не втратив своєї популярності. Як мистецтво, театр виховує глядачів через серця, викладає сходинки до духовного очищення. Саме в цьому і полягає завдання мистецтва взагалі.
Українська театральна традиція потужна й багата, згадати хоча б славетні імена таких корифеїв вітчизняної культури, як брати Тобілевичі, Марія Заньковецька, Лесь Курбас, Гнат Юра, Наталя Ужвій та безліч інших. Творчі надбання митців знаходять своє втілення, продовжують розвиватись у сучасній театральній школі, багатій талановитими особистостями.
Книги з історії розвитку театрального мистецтва, відомості про найвидатніших корифеїв театральної сцени та літературу про різноманітні театри світу пропонує книжкова виставка "“Театр – життя, актори в ньому – люди…”, яка влаштована в  рамках заходу. 
Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, – ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.
Саме тому Міжнародний день театру – не лише професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів вдячних глядачів та пошановувачів високого мистецтва.
З нагоди Міжнародного дня театру 29  березня в районному Палаці культури відбулося свято Мельпомени. 11 театральних колективів нашого району створили на сцені захоплююче дійство в слові і музиці. 
Театралів та любителів даного виду мистецтва привітала Галина Канюк, начальник відділу культури, національностей та релігій районної державної адміністрації, Мар’яна та Василь Ковальчуки,  ведучі заходу.
А розпочалось  свято  «Театральним каламбуром у країні Мельпомени»  у виконанні аматорів народного театру районного Палацу культури під керівництвом Галини Магас. 
Глядачі та учасники дійства з захопленням спостерігали за драматичними колективами - Палацу культури с. Дзвиняч, у виконанні яких була  інсценізація української народної казки «Півник і двоє мишенят» та  сценки  «Як жінки за віру страждали». Колектив Будинку культури с. Пороги виніс на суд глядача уривок з повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»», театрали клубу с.Ластівець  інсценізували  українську народну казку «Дідова дочка і бабина дочка», клубу с. Іваниківка – уривок із містерії Т.Шевченка «Великий льох» - «Три душі». Літературно-музичну композицію «Іду з дитинства до Тараса» створили аматори Старунського Будинку культури. 
Розвеселили глядача талановиті актори-аматори  з с.Богрівки у гумористичних сценках «Бабця в ощадкасі» та «Купіть рози», з с. Глибоке  – у сценці «Інтернет – це сила», із с. Забережжя – «На прийомі в окуліста».  Нікого не залишила байдужим   інсценізація біблійської  притчі про талант у виконанні аматорів із с. Монастирчани.
Свої творчі здібності у ролі Марусі Чурай  з відомого роману у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай"  досить майстерно розкрила Мар’яна Ковальчук, провідний методист районного Палацу культури.
Велику акторську майстерність продемонстрували театрали Марія та Володимир Дубіви  з с. Горохолино ( уривок із вистави  Олексія Рябова «Весілля в Малинівці»), Тетяна Науменко та Марія Сем’янів із  народного аматорського народного театру районного Палацу культури (уривок із лірико-трагічної драми Василя Бабія «Біла любов»).
Всі учасники свята були нагороджені грамотами відділу культури, національностей та релігій райдержадміністрації.