Мистецький проект
БЕЗ ТРАДИЦІЇ НЕМАЄ КУЛЬТУРИ, БЕЗ  КУЛЬТУРИ НЕМАЄ УКРАЇНИ

Тринадцятого липня на Богородчанщині стартував мистецький проект "Славна скриня мистецького роду". Його програмою передбачено представлення матеріалів історії культури населених пунктів району, виставки робіт майстрів народної творчості, а також звіт народних аматорських колективів, концертні програми аматорів сценічного мистецтва. Протягом місяця ініціатори проекту, а це - райдержадміністрація, районна рада, відділ культури, національностей та релігій, ознайомлюватимуться та оцінюватимуть духовні надбання в 36 наших селах і селищах.
Яка основна мета мистецького проекту, розповідає начальник відділу культури, національностей та релігій РДА Галина Канюк:
- Як відомо, протягом століть саме культура дозволила нашому народу зберегти духовність та самобутність. Споконвіку пісня і танець, витвори майстрів народної творчості були виразниками національної ідеї,оберегами історичної пам’яті. Це ті цінності, які ніколи не проминуть і завжди будуть найдорожчими за усе. 2016 рік особливий для нашої країни тим, що це - Ювілейний рік Божого Милосердя та 25-річчя Незалежності України. Подарунком рідній землі та країні від працівників культури стане мистецький проект "Славна скриня мистецького роду". У його рамках працівники, аматори сцени, народні майстри представлять свої творчі набутки, завдяки яким галузь культури розвивається, збагачується новими іменами, цікавими формами роботи. Ще раз продемонструють невмирущі традиції благословенної Богом землі, славної своєю історією і відомими іменами, і підтвердять, що в нашому краї живуть мужні, завзяті, волелюбні, добрі серцем і душею люди, які шанують народні традиції, стають на захист отчого краю, Вітчизни, материнської пісні і рідної мови. Але найголовніша мета проекту - не дати замулитися джерелам духовності нашого краю, утвердити в собі відчуття єдиної української родини, зрештою, зберегти нашу Україну українською. Адже як писав у свій час український поет і в’язень сумління Василь Стус «Такою буде Україна, якими є наші серця ». тому ці слова ми й обрали девізом нашого проекту.
- Водночас реалізація мистецького проекту дозволить нам вивчити можливості для розвитку туризму, - продовжує заступник голови райдержадміністрації Василь Поштарюк. - Адже наші села, як і Коломийського, Косівського або Верховинського районів, можуть успішно займатися сільським туризмом, який у світі набув широкої популярності. Серед його різновидів особливе місце посідає якраз етнотуризм, який дає прекрасну можливість туристам стати самим собою, очистити душу, забути про суєтні будні. А заодно дозволить розширити коло шанувальників нашого народного мистецтва, підноситиме імідж сіл району не лише на теренах України, але й поза її межами.
Тож, аби побачити творчі здобутки наших краян, організатори мистецького проекту і невеликий "десант" працівників культури 13 липня вирушили у першу подорож, їх маршрут проліг у чотири населені пункти - Солотвин, Маркову, Маняву і Бабче.
Вестибюль Солотвинського будинку культури у той день нагадував справжню виставкову залу. Кожна із робіт викликала подив і захоплення. Хто бачив, той підтвердить мої слова. Найперше хотілось би відзначити вишивані сорочки і картини, а також оздоблені бісером писанки, які виставила на огляд Стефанія Зеленько. Цією  творчістю захоплюється і її дочка Христина - випускниця Івано-Франківського вишу. їхні роботи засвідчили, що в обох майстринь не тільки чутливе серце, а й золоті руки, без яких у творчості не буває успіху.
Такими ж словами можна охарактеризувати й вишивані роботи Наталії Волочій (образи, дитячі картини) і Марії Слижук (рушники, скатерки, пошивки на великі й маленькі подушки). Скільки ж терпіння й майстерності треба було вкласти у ті дрібненькі хрестики, щоб народилося оте веселкове диво!
Ернест і Тетяна Логучеки мають інший дар. У їхніх руках оживають природні і різні підручні матеріали, а в результаті творчих старань і фантазії народжуються мистецькі композиції, картини, художні вервички і писанки.
Велике замилування викликають малярські картини Ольги Яворської-Мандзюк - художниці не за освітою (вона колишня вчителька), а за Божим даром. Аби з під пензля виходили такі мальовничі пейзажі і картини рідного краю, треба тонко і ніжно відчуватим природу, любити її, що якраз характерно для Ольги йосипівни, яка, до речі, почала малювати у 70. Незвичне захоплення у Володимира Дерев'янка, колишнього кадрового офіцера, а згодом викладача історії. Для огляду він представив медалі й ордени часів Австро-Угорщини, нагороди України. Серед них - й особисті нагороди, адже Володимир Петрович брав участь в АТО на Донбасі.
Ніяк не можна оминути увагою і творчу родину Гутів. Навіть коротке спілкування з ними, а це мама і берегиня роду Марія Татарська, глава сім'ї Сергій Гут, його дружина Надія, дочки Вікторія, Христина, Анастасія, налаштовує на оптимістичний настрій, породжує бажання робити щось корисне і гарне для себе, для інших людей. Як це вміють робити Гути, котрі виставили лише часточку своїх ексклюзивних робіт - кераміку, ткані речі, обереги, флористику, картини. Дивлячись на все це різноманіття витворів, вкотре переконуєшся в правильності вислову: тільки та людина багата, у якої душа крилата. Влучніше може висловитися хіба що пані Надія, адже вона давно дружить з художнім словом, видала дві поетичні збірки, одна з яких удостоєна районної премії Михайла Яцківа, написала третю.
Свою лепту в літературну палітру вносять й інші літератори селища. Серед них - Ірина Гуревич, автор двох книг про Солотвин, поет, на жаль нині покійний, Роман Шебунчак, Володимир Римарук, книги яких розмістились у кутку разом з іншими матеріалами з історії селища, а також тими, що розповідають про просвітницьку роботу бібліотечних працівників.
Від усієї душі славили наш край - Прикарпаття, рідну країну і Всевишнього аматори сценічного мистецтва: хор, жіночий вокальний ансамбль, народний оркестр, кавер-гурт "Воля" дитячої' музичної школи, читець Діана Галишич, солісти Вікторія Суслик, Володимира Вірстюк, Андріана Оглоб'як, дитячий танцювальний ансамбль "Step to step", колектив брейк-дансу... Концертна програма, за словами директора будинку культури Ірини Суслик, яка немало постаралася, щоб гідно представити селище, тривала ще понад годину, та за графіком нас уже очікували в Маркові.
Відразу скажемо, творчі набутки у мистецьку скриню краю марківчан набагато скромніші, ніж солотвинців. Виставка народних умільців обмежилася вишивкою Євдокії Скриннікової, фотомистецькими роботами Василя Боднарчука і випічкою коровайниці Юстини Приймак. Аж не віриться, що в цьому великому чудовому селі, де проживає понад три тисячі людей, так мало майстрів-рукодільників. Щоправда, кращого настрою додали виступи фольклорного колективу "Надвечір'я", учасники якого співають ще й у церковному хорі, солістки Галини Вірстюк, дуету Марії Крицької і Ганни Боднарчук, юних танцюристів колективу "Есмеральда", місцевої поетеси Мари Апостол, яка проникливо прочитала власний вірш "І народилось джерело".
Манявські аматори сцени вразили різноплановою концертною програмою. Зі сцени дарували свої пісні Інна Борух, Мар'яна Вінтоняк і вокальна група дівчат, музику - Тарас і Марія Білусяки, троїсті музики, художнє слово - читець Романія Гаванюк. Всі ці виступи органічно доповнили українські і духовні пісні, коломийки у виконанні прекрасного фольклорного колективу "Манявчанка", дуетів Марії Уманців і Ольги Струтинської, Юстини Олійник і Марії Монастирецької, які демонстрували своє пісенне мистецтво прямо у глядацькій залі. З роллю ведучої концерту чудово впоралася чарівна Інна Борух - солістка відомого гурту "Бистриця", що брав участь у музичній програмі "Фольк music" на Українському телебаченні.
На жаль, у Маняві дуже скупо були представлені роботи народних  майстрів. Як і в Бабчому, де виставили на огляд вишивані образи Юстини Бабійчук, в'язані вироби Ярослави Бабійчук, художні композиції Аліни Скрипник і на фотографіях роботи з деревом Зіновія Іванчука. Враження від концертної програми? Двояке. Відрадно, що українську пісню старалися донести зі сцени різні за віком аматори самодіяльного мистецтва - від юних виконавців до поважних ґаздинь (членів любительського клубу "Господарочка", що діє при сільській бібліотеці, учасників церковного хору). Задля морального стимулу тільки назвемо імена тих, які в тій чи іншій мірі спробували продемонструвати аматорське співоче мистецтво села. Серед них - уже згадувані члени клубу "Господарочка", виконавці Марія Процюк, Віта Іванчук, Юстина Бабійчук, тріо дівчаток у складі Іванни Катрич, Каті Гловлюк, Лесі Захарчук.
Навіть попри всі мінуси, що їх зауважили організатори та працівники культури в перший день проведення мистецького проекту, можна сміливо стверджувати, що в наших селах і селищах живуть щирі і талановиті люди, які люблять прабатьківську землю, шанують давні звичаї і традиції, плекають рідну мову і українську пісню.
Мирон ДМИТРИШИН,
«Слово народу», 22 липня 2016 року, С.2