Мистецький проект
       МОЄ СЕЛО - ВІНОЧОК УКРАЇНИ
«Слово народу" продовжує крокувати дорогами проекту "Славна скриня мистецького роду". Проекту, подібного якому немає в жодному районі нашої області і який вартує того, щоби про нього знала вся Україна. Адже він яскраво засвідчує, яким багатим є культурно-мистецьке надбання нашого краю. У рамках проекту відбуваються не просто виставки і концерти, це неабиякий стимул для подальшої творчої роботи здібних людей нашого району. Такі заходи в комусь пробуджують, а в комусь утверджують гордість за приналежність до великого українського народу, який любить свою культуру, свою мову, свій рідний край, любить Бога і Україну. Незміряне багатство традицій, звичаїв та обрядів ідентифікує нас як націю, тож воно не має права загубитись у плині часу.
Свої таланти перед односельчанами та організаторами проекту, культпрацівниками, представниками влади представили майстри голки, різця, пензля, пера, поетичного слова і пісні з Саджави, Хмелівки, Глибокого та Глибівки.
Саджава здавна славиться своїми талантами. У бібліотеці, куди нас гостинно запросила завідуюча Ганна Заліська, один з відділів так і називається: 'Таланти села". Саме тут довідуємось, що в Саджаві є аж п'ять лауреатів премії імені Михайла Яцківа. Є також єдина на ввесь район кімната з історії розвитку культури села. А головна зала у той день мистецькими виробами найвишуканіших смаків. Приміром, численна родина Савчуків виставила для огляду багатющу колекцію стародавніх речей та вишивок, серед яких особливо виділяється парта довоєнного періоду, роботи пензля і олівця Андрія Савчука. З-поміж розмаїття всього, що виставили для огляду талановиті саджавці, вражає вишитий образ Богородиці Ольги Олексин (47 відтінків кольорів!), екібани Марії Ворони-Соловей, яка вміє надати життя засушеному листю, квітам, корінням дерев, гілок і у такий спосіб створити атмосферу вишуканості та краси. Любов і тепло випромінюють вишиті рушники, сорочки, плаття, пейзажні картини, мальовані образи та натюрморти Наталії Боднар (до речі, внучка покійного Василя Мороза), Надії Середюк, Любові Цюпи, Марії Олексин, Галини та Ольги Середюків, Тетяни Кіф'як, вироби з бісеру Лесі Юр'євої, в'язані речі Марії Воронич. У Івана Тимішака переважають роботи зі шпону, а Іван Соловей вразив різьбою по дереву, особливо картиною "Запорожці пишуть листа султану". "Поетичну світлицю» відкрила автор доброго десятка видань Марія Гоголь.
Неповторною є солодка і духмяна випічка Мирослави Савчук.
Концертна програма з благословення о. Володимира Петришина "Моє село - віночок України" була не менш насиченою і талановитою. Вражає те, що багато творів складені вихідцями та жителями села: "Рідна Саджаво моя" (Іван Середюк), "Моє село", "Не залишай" (Марія Гоголь), "Заспіваймо дзвінко, дзвінко" (Ольга Олексин, Богдан Середюк). Своє мистецтво дарували глядачам неперевершений ансамбль "Горлиця", гурт "Надвечір'я", солісти Наталка Соловей, Наталка Кориневич, Христина Петрів. Неповторного колориту програмі додали народні музики, оркестр музичної школи, танцювальний ансамбль "Сонечко", вокальне тріо.
Жителі невеличкого села Хмелівка також продемонстрували, що мають гарний мистецький потенціал. Ще перед входом у клуб вразили унікальні речі, що буквально дихають старовиною: куделя, ночви, куфер, діжка, ціп, решета, маґлівниця, імпровізований тин тощо. У приміщенні культурного закладу також було що побачити і почути. Надзвичайно вишукані роботи, від яких віє свіжістю, представила Марія Куртяк (плетіння і вишивка бісером), вишивальниці Дарія Паранюк, Любов Куртяк, Галина Міщук, Христина Кубірка, Марія Какапич.
 Важко відвести очі від художніх вишивок Тетяни Паливоди (особливо вражає "Відбиток обличчя Ісуса Христа на Туринській плащаниці"), малюнків (олія) Василя Осадціва, писанок Ольги Загірняк. А як не позаздрити уродженці Харківщини колишній вчительці початкових класів 85-річній Марії Какапич, яка поділилася своїми вишивками?! Місцевий фотограф Богдан Кульчак крізь об'єктив бачить і відтворює на знімках те, з чим ми стикаємося чи не щодня, але, як правило, не помічаємо довколишньої краси. А Василь Бабінський вільний час віддає різьбі по дереву. Солодку продукцію - мед та інші продукти бджільництва,  представили і пропонували посмакувати Ярослав Дем'янів та Дмитро Паранюк. Ніхто в селі не може зрівнятися з Анастасією Кубіркою у випічці: її короваї - то справжнє мистецтво. А Іван Цюпа спеціалізується на таких потрібних для односельчан дерев'яних виробах, як бочки, цебри.
Хорошого рівня були і художні номери хмелівчан, незмінною учасницею якого на всіх сценах є 80-річна Палагна Загірняк. Розпочав звіт хор молитвою "Отче наш", церковний дитячий хор під керівництвом Марії Рудик виконав пісню "України діти". Загалом переважала духовна тематика, що ще раз підтверджує високу набожність наших людей. Візитівкою села є народний аматорський фольклорний ансамбль "Хмелівчанка", у виконанні якого прозвучало кілька пісень. Це було надзвичайно живе дійство, адже найстаршому учаснику колективу щойно виповнилось 80 років, а наймолодшій - заледве чотири. Ганна Паливода зачарувала художнім танцем, Дня Лешко продекламувала уривок з поеми Т. Шевченка "Сон", а місцева поетеса Ксенія Олексій вразила авторською піснею та щирими талановитими власними віршами, один з яких присвятила рідному селу.
Тісно було у маленькому, але затишному, з любов'ю підготовленому до цього дня клубі с. Глибівка. У цьому населеному пункті також є немало людей, чиї талановиті руки творять красу. Багатьох вразила робота бібліотекаря Марії Котюк - церква, виготовлена з сірників. Доповнюють скарбничку родинних мистецьких виробів вишиті ниткою та бісером сорочки, скатертини, образи, ляльки-мотанки, орігамі Віти Пинчук та Лілія Стефурак. Галина Цапко працює у жанрі декоративно-прикладного мистецтва, малює, зокрема в стилі петриківського розпису, а Іван Макар знається на секретах художньої обробки дерева. Своєрідний погляд на світ прекрасного в учениці художньої школи Вероніки Деренько. Свої вишиті роботи представила 89-річна Катерина Іванів та її молодші односельчанки Наталія Данилів, Євдокія Міщук.
Концертна програма, яку вела завідуюча клубом Оксана Міщук, засвідчила, що село багате співучими голосами, талановитими декламаторами, майстрами гри на окремих інструментах. На суд земляків та гостей було представлено "Інтермеццо" у виконанні Марійки Ющук, композиція на гітарі Назара Трінчука, танець з віночками групи дівчат, якими керує Іванна Бочкур. Згадувані вже Марія Котюк та ведуча зачитали власні вірші, а піснею порадували Яна Русінова, Мар'яна Гавриляк та церковний хор. Творчо підійшли глибівчани до розкриття головного символу мистецького проекту - скрині. Гуртківці художнього слова у формі театрального дійства розповіли про її призначення та роль у житті української родини.
Мистецька скриня села Глибоке виявилась такою багатющою і власне глибокою, що про тутешні таланти у 2-3 абзацах не розкажеш. Тому звіт із цього села буде опубліковано у наступному випуску газети.
Найактивніші учасники мистецького проекту згаданих сіл отримали подяки від начальника відділу культури, національностей і релігій РДА Галини Канюк та першого заступника голови РДА Василя Петришина.

                                                                                  Михайло Захарчук,
                                                          «Слово народу», 9 вересня 2016 року, С.3

      Мистецький проект
     ТОБІ, УКРАЇНО, НАША ПІСНЯ Й ЛЮБОВ
Як ми вже писали у минулому випуску газети, мистецька скриня Глибокого виявилась такою багатющою, що заслуговує на те, аби про це село написати окремий звіт. Організатори проекту, культпрацівники, представники влади могли наочно переконатись, яким потужним є пласт народної творчості цього села.
У виставковому залі будинку культури, як і по всіх наших селах, найбільш розмаїто була представлена вишивка. Приміром, Ганна Лялька, зоотехнік за фахом, нитками та бісером створила унікальні речі: сорочки, пошивки, образи, пейзажні картини. Вишиванням, малюванням та в'язанням захоплюються Марія Іванюк, Любов Мотуз, Тарас Стефуняк, Марія Бомба, Марія Срібняк, Микола Олексин, Леся Дякун, Анастасія Попович, Іванна Сем'янів, Ганна Заруба. А Микола Черевко виставленими картинами пейзажного жанру та портретами засвідчив, що є цілком зрілим художником. Доволі рідкісне мистецтво підтримують і пропагують Микола Базалюк та Володимир Крижанівський: їхні вмілі руки творять з лози такі потрібні у господарстві кошики, козуби. Декоративну техніку прикрашання по тканині, склі, дереві, що полягає у вирізанні візерунків із різних матеріалів та наклеюванні їх на поверхню, тобто своєрідне відновлення старих речей (декупаж) освоїла Марія Паньків. Мистецьке розмаїття вдало доповнила неймовірно запашна випічка Євдокії Паливоди.
Концертна програма глибоківчан вразила неабияким діапазоном мистецьких номерів: глядачі почули і побачили хорові, фольклорні, естрадні твори та оригінальні танці у виконанні вокальних, родинних молодіжних і дитячих колективів, солістів, хору, оркестру народних інструментів. А розпочав дійство народний аматорський хор сільського будинку культури піснею "Бережи нас, Боже". Цей твір духовного спрямування був вибраний не випадково, адже вже за кілька хвилин вдячні односельці та гості пом'янули хвилиною мовчання глибоківчанина Володимира Байдюка, який загинув на Сході нашої держави. Далі номери змінювали один одного, і кожен наступний все більше утверджував переконання в тому, яким невми-рущим є наше мистецтво і якою сильною є наша нація. Адже майже все, що виставляли на суд аматори звичайного бойківського села, достойне не лише районної, а й обласної сцени. Тобто вже зараз, ще до офіційних підсумків проекту "Славна скриня мистецького роду", можна говорити про те, що в Глибокому чи не найкраще зуміли зберегти й примножити красу душі і серця, що вилилась у творчих роботах, піснях, танцях, поетичному слові. Вражає вже сам перелік колективів, які у той пізній вечір звітували перед односельчанами та гостями. Крім уже згадуваного хору ми змогли милуватися мелодійним співом дитячого вокального ансамблю "Піснярики", вокального ансамблю дівчат "Бойківчанки", молодіжного вокального колек-тиву, вокального чоловічого ансамблю, родинних ансамблів сімей Петришиних та Черевків. Прозвучали пісні "Ой там, за кручею", "Виростеш ти, сину", "Рідна земля", "Моя Україно", "Катрусина пісня", "Родинний краю", "Україна - це ти", "Вербиченька", "Дунаю, Дунаю". Професійними були танцювальні номери "Це моя земля", "Не твоя війна", сольні виступи Ігоря Глеба, Дмитра Черевка, Анни Черевко та глибоківського соловейка Марії Черевко. Свіжості і колориту до змістовної програми додала "Концертна полька" у виконанні оркестру народних інструментів. Є тут і свої поетичні таланти, один з них - Іванна Сем'янів, яка зачитала вірш про Глибоке.
 Народні майстри та аматори цього села заслуговують найщиріших слів вдячності за те, що, незважаючи на буденні клопоти, знаходять час для улюбленого захоплення піснею чи танцем, малюванням, вишивкою,  плетінням. А надихають і згуртовують їх у цій важливій справі директор будинку культури Іванна Сем'янів, художній керівник закладу Ірина Пет-ришин, завідуюча бібліотекою Марія Проців, парох о. Володимир Петришин. Так, саме тутешній священик, який сам є обдарованою особистістю, у значній мірі спонукає своїх парафіян до розкриття даних Богом талантів.
Того вечора найактивніші учасники мистецького проекту отримали подяки від начальника відділу культури, національностей і релігій РДА Галини Канюк, першого заступника голови РДА Василя Петришина, заступника голови районної ради Ігоря Семківа. Але, мабуть, найбільшою відзнакою і визнанням були слова провідного спеціаліста науково-методичного центру культури і туризму Прикарпаття Світлани Лещишин, яка по закінченні концерту зазначила, що хор будинку культури с. Глибоке, який так натхненно дарував своє мистецтво глядачам, є одним з кращих в області. Така висока оцінка фахівця є вагомою підтримкою для глибоківчан та неабияким заохоченням до того, аби й надалі шанобливо оберігати народні традиції, а ще важливіше - постійно збагачувати їх.
                                                                Михайло ЗАХАРЧУК,
                                                       «Слово народу», 16 вересня 2016 року, С.3