Наші свята
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ЯК СОНЦЕ ЛЮБІТЬ
Богородчанці відзначили 25-ту річницю Незалежності України
У історичному зрізі 25 років - це мить. Але для новітньої української  Незалежності кожен рік, напевно, вартий десяти - настільки тяжко і непослідовно відбувалося становлення держави. Це були роки блукання пострадянськими, постколоніальними манівцями. Спочатку ми позбулися комуністичного засилля при владі, але цю нішу спритно зайняли олігархічні групи, для яких власний інтерес є значно вищим за національний. За 25 років Україна пережила три революції, проте кожна з них не була завершена... Хоч і поволі, але ми позбуваємося імперської пуповини Кремля стаємо нацією. Війна з Росією підштовхнула українців до національної ідентичності і нині більшість з наших співвітчизників від Луганська до Ужгорода, маючи різні вподобання та традиції, визначилися і готові захищати незалежність своєї держави навіть ціною власного життя. Настала пора по-справжньому любити свою країну.
24 серпня жителі Богородчан та сіл району відзначили 25-ту річницю Незалежності України. Розпочали, як і належиться, з молебню за Україну в церкві св. Івана Богослова. Далі головні події перемістилися на алею Героїв Небесної Сотні, де відбулося народне віче "Слава Україні та її синам". О 10-ій годині богородчанці у вишиванках та з національною символікою при-єдналися до загальнонаціонального флешмобу "Вся Україна співає Державний Гімн", в одному пориві виконавши наш славень. Ведучі нагадали всім, яким непростим є шлях до незалежності. На сході держави у боях з бандформуваннями, щедро підтримуваними Росією, продовжують гинути кращі сини і дочки України. Саме там обірвалось молоде життя жителя Дзвиняча Андрія Карабіновича, уродженця Глибокого Володимира Байдюка, славного сина монастирчанської землі Володимира Суслика, бійця ДУК "Правий сектор" Григорія Семанишина (с. Горохолина). Від важких хвороб після перебування в зоні АТО померли житель Похівки Ігор Рошко та виходець із Забережжя Віталій Амброзяк. Присутні хвилиною мовчання пом'янули загиблих земляків, а також Героїв Небесної Сотні, військовослужбовців, бійців Національної гвардії, прикордонників, добровольців та волонтерів, мирних жителів - усіх, хто поклав життя за волю і свободу нашої держави.
Тут, на алеї Небесної Сотні, урочисто відкритої рівно два роки тому, найбільшу шану і дяку присутні та ведучі склали нинішнім захисникам незалежної України. За душі убієнних панахиду відправили священики УГКЦ та УПЦ КП, з проникливим пастирським словом до присутніх звернулися о. Іван Мачкодера та о. Володимир Петришин. Коли слово від учасників АТО надали Володимиру Дерев'янку з Солотвина, помітно було, як хвилюється ця немолода людина, загартована у сутичках з сепаратистами. Однак хвилювався Володимир не тому, що звертався до численної громади - голос тремтів радше від спогадів про події на наших східних кордонах та від болю втрати бойових друзів. Логічним продовженням віче стало покладання вінків до пам'ятного знака Героям за участю керівників району та представників громадськості, вручення відзнак. Під нестихаючі оплески присутніх голова районної ради Михайло Головчук та перший заступник голови райдержадміністрації Василь Петришин вручили нагрудний знак "Учасник АТО" 47 жителям району. Ще 15 бійців отримали відзнаку обласної адміністрації та обласної ради "За бойову звитягу", ряд учасників АТО та чотири родини загиблих героїв  - грошові допомоги. Нехай цей вияв уваги стане краплиною розради у невимовному горі матерів, дружин, дітей.
Свої мистецькі таланти розкривали перед присутніми, закликаючи до любові, покаяння, співстраждання і роздумів Тетяна Бариляк, Надія Сапіжак, Інна В'ялова, Христина Кривцун, Діана Галишич, Ірина Печарська, Святослав Климків.
Велелюдне віче, сформувавшись у колони, вирушило центральною вулицею селища на стадіон ім. Михайла Поворозника. Очолювала колону в оточенні юнаків та юнок у національних строях дівчина, що символізувала Богородицю. Позаду - процесія та величезного розміру національне полотнище, яке несли члени Богородчанської станиці НСОУ "Пласт". Неабиякого колориту додавали колоні триярусний коровай та вишукана мистецька бричка, запряжена розкішними кіньми.
Епіцентр святкувань перенісся на стадіон та прилеглі території. Театралізоване свято "До України ми ідем, немов до Божої любові" яскраво засвідчило, яким невичерпним є мистецьке джерело нашого краю, якими талановитими є наші люди і якою великою є їхня любов до України. На стадіоні, де домінували жовто-блакитні кольори, вишиті рушники, солом'яний Герб, національна символіка, виросло ціле містечко "сільських садиб", які вражали оригінальністю. Тут когось виділяти не варто, адже всі старалися, щоб все було якнайкраще.
Прозвучав Державний Гімн, понад 20 священиків традиційних християнських церков району відправили молебень за Україну. Зі словами Божого благословення звернувся декан Солотвинський УГКЦ о. митрат Дмитро Гірняк, який особливо наголосив на тому, що в серці кожного живе віра і любов.
Хор священиків надзвичайно зворушливо виконав наш духовний гімн "Боже великий єдиний", заторкнули найтонші струни душі пісні "Владико неба і землі" та "Слава Україні" (зведений хор, соліст Володимир Канюк).
З привітаннями з нагоди Дня Незалежності до учасників та гостей свята звернулися голова районної ради Михайло Головчук, перший заступник голови райдержадміністрації Василь Петришин. Посадовці наголосили на тому, що українці століттями мріяли про вільну самостійну державу, адже кожна нація має цей день у своєму календарі. Тому він такий дорогий для кожного народу. Також вони висловили впевненість, що український прапор словили впевненість, що український прапор замайорить над Донецьком, Луганськом і вкраденим Кримом.
Приємна звістка до свята надійшла з Києва. Відзнакою Президента України, ювілейною медаллю "25 років Незалежності України", нагороджено директора Богородчанської ЗОШ І-III ст. №2 Уляну Битківську, Старобогородчанського сільського голову об'єднаної територіальної громади Ярослава Здержу та головного лікаря Солотвинської лікарні депутата обласної ради Манолія Піцуряка. Ряд достойних людей району отримали Почесні грамоти голови обласної державної адміністрації та грамоти і подяки районної державної адміністрації та районної ради.
Програма свята дозволила кожному знайти собі щось для душі: переглянути виставку робіт майстрів народного мистецтва, насолодитися кращими зразками фольклору у виконанні аматорських колективів району, відкрити для себе чарівність голосів юних талантів, а також взяти участь у спортивних розвагах.
Виставка художніх та декоративно-прикладних робіт рясніла суцвіттям неповторних візерунків, кольорів, малюнків - всього того, що народилося в талановитих руках народних майстрів з усіх куточків Богородчанщини. Традиційні вишиті рушники та сорочки, сучасні картини та ікони, різьблені скриньки, оригінальні роботи в техніці канзаші, топіарії ще раз доводять, які здібні у нас люди. У цьому ж глядачі переконалися з перших нот фольклорного свята "Славна скриня мистецького роду".
Дорогу іменинницю - Незалежну Україну - пісенними дарунками вітали кавер-гурт "Воля" Солотвинської дитячої музичної школи, народний аматорський колектив народної музики "Галицькі забави'' із села Горохолина та їх соліст Микола Ровенко. Мелодійно, зворушливо, не вустами, а серцем співали вокальні колективи з Маркови та Нивочина, вокальна група дівчат з Луквиці. Порогівський чоловічий вокальний колектив представив на суд глядачів патріотичні пісні, автором яких є їх художній керівник Святослав Климків. Різнобарвні національні костюми, автентичні музичні інструменти і обрядові предмети відтворивши гумористичну сценку "Побожні жінки". А народний аматорський театр районного Палацу культури (керівник Галина Магас) змусив задуматись над долею нашого народу, показавши уривок з поеми Івана Франка "Мойсей".
Запальними коломийками глядачів розважили учасниці фольклорного колективу, що носить назву рідного села - "Манявчанка". Чудові номери у мистецький вінок свята вплели аматори сцени зі Старих Богородчан та Журак, колективи з Гути, Грабовця, Забережжя. Одвічні і найвищі цінності - рідну землю, батьківський поріг, щиру молитву за щасливу і мирну долю дітей та онуків оспівували фольклорні ансамблі, що приїхали на свято з Похівки та Дзвиняча. Народний аматорський жіночий вокальний ансамбль "Міжгірянка" із селища Солотвин та чоловічий "Старунці" зі Старуні піснею освідчились у любові до Батьківщини.
Без перебільшення, народні майстри і аматори сценічного мистецтва заслуговують щирих слів вдячності за красу душі і за те, що сповнені українським духом, не цураються минулого і вірять в щасливе майбутнє нашої держави.
Ще бодай два моменти свята варто виділити: присутність і сердечні привітання народного депутата України Юрій Дерев'янка і, звичайно, виступ народного артиста України Анатолія Матвійчука. Обидва високі гості завітали на благодійний ярмарок "Підтримай своїх", що проходив за участю групи "Полюс", поета-пісняра Богдана Грицака та естрадних виконавців. До речі, організатори ярмарку у такий спосіб вирішили подякувати жителям району, які вже два з половиною роки збирають все необхідне спочатку для учасників Майдану, а згодом - для української армії. Подякувати гарним концертом, смачною їжею, зокрема кулішем. У рамках ярмарку майстер-клас з виготовлення м'ясних консервів продемонстрував Степан Червінський з с. Горохолина. Ряд підприємців району допомогли волонтерському центру у проведенні лотереї, надавши лоти.
Заради справедливості слід зазначити, що не все було ідеально в організації свята. Приміром, коли колона почала формуватися на дорозі біля алеї Небесної Сотні, машини ще якийсь час продовжували їхати трасою. Втім це абсолютно не применшує вагому працю всіх, хто приклався до того, щоби свято у Богородчанах було незабутнім, яскравим. А на завершення - побажання жителям районного центру: приходьте на такі свята чисельніше - не пошкодуєте.
                                                   Михайло ЗАХАРЧУК, Світлана АНДРІЙЧУК,
                                                      «Слово народу», 2 вересня 2016 року, С.1-2.