Пожовкле листя. Сіре небо,
        Осінній вітер, листопад.
        О, скільки споминів далеких
        До нас вертається назад!
            Був час і вітряний і зимний,
            І листя падало на шлях,
            Та в душах нам світило сонце
            І квіти нам цвіли в серцях.
        О, незабутній листопаде!   
        Пройдуть літа, пройдуть віки.
        А ти стоятимеш над нами,
        Як тінь Господньої руки.
                        («Листопад», Р. Купчинський)
1 листопада  у читальному залі центральної районної бібліотеки пройшла історико-літературна година «Яскравий спалах державотворення»(до 98-річниці ЗУНРу). 
Минуло 98 років, але кожен раз ми знову і знову повертаємося у пам’яті до тих вікопомних днів. 1 листопада 1918 року дзвони кафедрального собору святого Юра сповістили радісну новину – проголошення незалежної західноукраїнської держави. Після сотень років займанщини на вежі Львівської ратуші на листопадовому вітрі замаяв український національний прапор.
Отже, у листопаді 1918 року постала Західно-Українська Народна Республіка. Було затверджено Основний закон держави, а президентом республіки обрано Євгена Петрушевича. Легіон Українських Січових стрільців став ядром збройних сил молодої держави – Української Галицької Армії. Впродовж майже дев`яти місяців вона героїчно захищала республіку.
Про славне героїчне минуле учасників Листопадового Чину, справжній вияв української нації до самостійності розповіли присутнім ведучі заходу Марія Сем'янів, провідний бібліотекар центральної районної бібліотеки і Володимир Дубів, директор Будинку культури с. Горохолина.
Історичний екскурс в історію ЗУНРу провів письменник-краєзнавець Василь Бабій.
–…Значення Листопадового чину – величезне, епохальне. Збройний виступ у Львові відновив і закріпив в українському народі світлу традицію лицарського духу з княжих і козацьких часів. Він зрушив націю з тривожної зневіри й апатії та став джерелом творчої сили, що започаткувала нову добу наших визвольних змагань. Західноукраїнська Народна Республіка проіснувала недовго, однак її уроки не минули даремно. На прикладі героїчної боротьби січових стрільців виросла ціла плеяда борців, які потім продовжили героїчну справу Українських Січових стрільців.
…Ми знову подумки повертаємось до дивовижної за своїм складом армії – українського січового стрілецтва, більшість з яких мали вищу або гімназійну освіту. Це були високоосвічені, національно свідомі й талановиті молоді українці, серед них поети і композитори. Вони створили окрему, надзвичайно яскраву мистецьку сторінку в поетично-пісенній скарбниці нашого народу – прекрасні стрілецькі пісні, які одразу набули величезної популярності, згодом суворо заборонялися комуністичною владою, але живуть і співаються й донині, - зазначив Василь Бабій у своєму виступі.
Згадав письменник й  імена тих, хто брав участь в підготовці і проведенні Листопадового Чину, зокрема Теодора Мартинця, поручика із Богородчан, під командою якого замайорів синьо-жовтий прапор; січових стрільців – Йосифа Гаврилка із Богородчан, Миколу Мороза  із Саджави; Анатасія Марусина із Росільни, який працював в уряді ЗУНРу.
Присутні переглянули мультимедійну презентацію про події Листопадового Чину та хвилиною мовчання вшанували пам'ять борців за волю України.
Літературну композицію «Галичино, розп’ята земле розп’ятих людей» за творами Мирослава Ірчана майстерно  виконала Галина Магас, лауреат Всеукраїнського конкурсу читців.
Підсилювали патріотичний дух стрілецькі та повстанські пісні у виконанні Володимира Канюка, заслуженого працівника культури.
В рамках заходу відбулася презентація  книжково-ілюстративної виставки «Яскравий спалах державності». 
Захід завершився виконанням Гімну України.