Різдвяне коло свят завершується празником Стрітення Господнього, яке відзначається 15 лютого (за старим стилем - 2 лютого) і відноситься до числа дванадцяти великих церковних свят. Воно встановлене на честь пам'яті про одну з найбільш значущих подій в історії взаємин Господа Бога з людством. З нагоди свята в читальному залі центральної районної бібліотеки розгорнуто книжкову виставку "Нв Стрітення зимі з весною зустрітися", яка знайомить з історією, традиціями, народно-побутовими віруваннями.
Більше двох тисяч років тому, на сороковий день після народження Ісуса Христа, його батьки - Діва Марія і праведний Йосип Обручник, принесли Божественне Немовля в Єрусалимський храм, щоб згідно з існуючим законом, віддати свого первістка в дар Всевишньому і подякувати вищій силі за його появу на світ.
У храмі Богородицю і Йосипа зустрів праведний Симеон, який, за уявленнями православної віри, був одним з перекладачів Святого Письма Старого Завіту з івриту на грецьку мову. Колись, ще будучи молодим, Симеон трудився над перекладом книги пророка Ісаї, він засумнівався в пророцтві про те, що Христос народиться від земної жінки. Він навіть хотів виправити текст, але в цю мить Симеону з'явився ангел і сказав, що за його сумнів він не помре до тих пір, поки своїми очима не побачить Спасителя.
Звернувши погляд на Немовля, праведний Симеон зрозумів, що це і є довгоочікуване диво. Ведений божественним провидінням, Святий взяв його на руки і сказав наступні слова: «Нині відпускаєш Ти раба Свого, Владико, по слову Твоєму, з світом, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів...». Свідком цієї великої події була і літня жінка Анна, що довгі роки жила при храмі, служачи Богові постом і молитвою. За подвижницьке життя вона отримала від Господа дар прозорливості, і так Господь влаштував, що радість старця Симеона розділила духовно близька людина. Два праведника зустріли в притворі храму святе сімейство. І символічне значення свята Стрітення полягає в тому, що праведність Старого Завіту приносила поклоніння святості Заповіту Нового.
Стрітення - одне з улюблених і красивих релігійних свят, під час якого, за традицією, вірні освячують в церкві свічки. Запалена свічка - це прекрасний символ «Сонця правди», що проганяє темряву гріху. 
Справжня стрітенська свічка має бути виготовлена з чистого бджолиного воску. Головна сила свічки – у щирій молитві. Лише тоді вона приносить мир і спокій у наші душі при життєвих негараздах. Якщо молитися із запаленою Стрітенською свічкою, від її світла втікають злі духи, нею освячують помешкання, відвертають та оберігають від стихійних лих, особливо громовиці. За це її часто так і називають – "громовиця", або "громнича".
Стрітенську свічку запалюють під час хвороби, також можна запалювати під час молитви та святкової трапези в особливі для людини дні: день народження, День ангела (іменини), великі церковні свята.
Стрітення - свято християнське і народне, дві зустрічі, дві філософії, дві мудрості. Цей день служить нагадуванням і про майбутню зустріч кожного з нас з Тим, Хто викупив стражданнями безгрішного Духа наші душі, і про пережитий колись дуже важливий, сокровенний момент «прозріння», знайдення віри і Бога.