21 квітня в читальному залі центральної районної бібліотеки відбулася зустріч-презентація з Любомиром Стринаглюком, письменником, літературознавцем, журналістом, засновником мережі книгарень духовної літератури «Назарет», активним громадським діячем.
На зустрічі були присутні класні керівники, вчителі християнської етики шкіл району, користувачі бібліотеки, а модератором заходу - Руслана Битківська, вчитель Богородчанської ЗОШ І-ІІІ ст. №2, авторка есеїв, духовних роздумів.
Любомир Стринаглюк - автор двох поетичних збірок «Медовий кумир»(1998) і «Бентежні видива»(2012), науково-популярних книг «Знаки часу. Розпізнавання»(2015), «Знаки часу. Тлумачення»(2017).
За збірку «Бентежні видива» став лауреатом обласної літературної премії ім. В. Стефаника(2014, номінація «Поезія»);  книга «Знаки часу. Розпізнавання» удостоєна  премії імені Патріарха Володимира Романюка та  Митрополита Андрея Шептицького у номінації "Друковане духовне слово", а також перемогла у конкурсі «Найкраща книжка Прикарпаття-2016» (в номінації «Публіцистика»).
Нова книга, яку презентував автор, має назву «Знаки часу. Тлумачення»,  складається з 37-ми коротких статей про такі зображення і сувеніри, як Вавилонська вежа, золотий телець, гілка акації, віник, домовик, веселка, грошове дерево, лялька-мотанка, а також про татуювання, пірсинг, ворожіння на воску та інші окультні практики, які вживають навіть деякі християни, не задумуючись над руйнівними наслідками подібних явищ. Оскільки багато статей нової книги розповідають про комуністичні символи (зокрема червоний прапор, серп і молот, вічний вогонь, мавзолей Леніна та ін.), обкладинка видання має червоний колір, тому серед людей поширилася назва «червоні «Знаки часу» (на відміну від першої книги «Знаки часу. Розпізнавання», обкладинка якої  чорна). 
Свою розповідь Любомир Стринаглюк супроводжував кольоровими слайдами із найпоширенішими зображеннями, зупинився на кількох з них. До прикладу, у розділі "Астрологічне коло" автор розповідає, що захоплення астрологією у християнстві прирівнюється до ідолопоклонства.
"Чимало людей вважають, що 2017 рік є знаком Червоного Вогняного Півня. Мало хто задумується, що ніякий це не рік Червоного Півня, але це рік Божий. Саме так треба сприймати кожен рік, який ми ведемо від нашої ери". А от пірсинг, доводить автор книжки, – це знак рабства. "А Святе Письмо говорить: не ставайте рабами інших людей". Розповів, звідки взялася традиція носити сережки. Слов’яни запозичили її від скандинавів. Запорізькі козаки також носили кульчики. "Кульчик у лівому вусі лицаря означав – єдиний син у матері-одиначки, у правому – єдиний син у батьків. В обох вухах – останній у родині, годувальник і продовжувач роду. Кульчик також трактували як захисний талісман, але головне – отаман бачив, кого слід берегти в битві", – сказав письменник, а також зазначив, що прихована причина пірсингу – автоагресія, суїцидальні прояви, що реалізуються через проколювання тіла, така собі символічна смерть. 
Під час зустрічі-презентації письменник наголосив, що Бог завжди дає людині право вибирати, диявол їй такого права не дає, розповів, що чільники «Країни Рад» вдавалися до окультизму й магії, щоб зберегти свою хистку владу над однією шостою частиною Землі, а з допомогою Мавзолею, червоного прапора, серпа і молота здійснювали магічний вплив на українців, що функцію приборкання народу в сучасній Росії й досі виконує мумія Леніна, котрий називав себе особистим ворогом Бога. Знавець символів і знаків вважає, що талісмани, обереги, червоні нитки, фігурки феншуй, карти Таро, окультні книги, сонники, гороскопи, порнографічні журнали - це речі, пов’язані з темними силами. Любомир  Стринаглюк переконаний, що духовна гігієна -  така ж необхідна для здорового духу, як і звичне для кожного з нас прагнення догляду за своїм тілом. 
Розмова з письменником була надзвичайно інформаційною, насиченою життєвими порадами та історіями. Під час  презентації, а також після заходу, учасники мали можливість задавати питання і отримати повну і ґрунтовну відповідь, а також придбати книги з автографом.