Богдан Бойко
В цьому році письменникові Богданові Бойку виповнилося б 80-ть років.
Відійшов він у кращий світ в липні 2002 року. Липень - це для нього якийсь знаковий місяць. Перший роман Богдана Бойка називався «Липовий цвіт сорок першого».
З нього автор стартував у свою популярність серед читачів. Потім будуть «Маки червоні» та інші книжки. Переклади на іноземні мови.
Талант Богдана Бойка, талант прозаїка справжній, позначений добрим стилем, гарною мовою, цікавим письмом, умінням творити літературні образи.
На жаль, «Липовий цвіт сорок першого» - це, навіть, не половина первинного його рукопису. Цензура не могла допустити до друку роман, де багато дражливого для совєтської влади. Література українська від цього втратила, а Богдан Бойко втратив на здоров’ї.
Останні роки свого земного буття Богдан Бойко працював головним редактором журналу «Перевал». При ньому часопис набув ще більш творчого обличчя, став читабельнішим, цікавим.
Сам письменник - дуже інтелігентна, делікатна людина із вразливим серцем. Дуже вболівав за Україна, її мову, за українську літературу. Але при цьому справжній професіонал, фаховий журналіст, майстер слова і стилю. Остання його книжка називалася «По голови, по голови» і присвячена опришкам, які діяли по смерті О. Довбуша.
...Похований Богдан Бойко у рідному селі Діброва на Рогатинщині, звідси родом ще один Богдан - Кучер. Це його земля і земля його літературних героїв. Вона назавжди увіковічена в творах письменника. Але слід його в Івано-Франківська не затерся і не затреться часом, бо письменник ніколи не був зайвим у часі, в якому жив, і не буде в його позачассі після смерті.
Дух Богдана Бойка і нині живий в його творах, у нашій пам'яті.
                                                                                Василь Бабій, член НСПУ