Гнат Хоткевич 
  1877-1938
Сам лише титулярний список Гната Хоткевича примушує схилити голову перед цією людиною.
Отже, він: письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Вражає безмір його знань, умінь і діянь. Гнат Хоткевич близький нам галичанам, як людина, що піднесла Гуцульщину на висоти культури і духу, завдяки створенню Гуцульського театру у селі Красноілля Верховинського району. Цим показав особливу культуру, ауру і натхнення горян, не позбавлених таланту акторства: збереження власного стану та гордості за своє походження.
Гнат Хоткевич писав п'єси, за характер яких править хоча б твір «Гуцульський рік». А роман «Довбуш» відкриває у письменника уміння схопити реалії життя верховинців і передати його дух крізь естетизм творчості і відкриває талант романіста. Але ще більша творча удача очікувала письменника у створенні романтичної повісті про опришків «Камінна душа». До історичних частково біблійних творів належать «Авірон» (1928), «Берестечко», «Сагайдачний». Не вдалося завершити роман про Тараса Шевченка. Із гуцульської тематики відома ще низка оповідань « Гуцульські образки». Писав Г.Хоткевич і на різноманітні літературно-мистецькі теми, скажімо, «Григорій Савич Сковорода», «Музичні інструменти українського народу», а також статті про Ю.Федьковича, О.Кобилянську.
Окрім цього у його перекладі українською мовою появилися твори Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюго. Писав кіносценарії, а у фільмі «Назар Стодоля» зіграв роль кобзаря Кирика.
Талант всесторонній, даний щедрою рукою Бога і нерозтриньканий, а поставлений на службу українському народу.
Та, на жаль, значна частина його життя припала на часи сталінсько-більшовицького ira. Це і визначило долю Гната Хоткевича. 29вересня 1938 року засуджений до розстрілу «за участь у контрреволюційній діяльності». 8 жовтня 1938 року його було розстріляно. Гнат Хоткевич був, є і буде яскравим явищем української культури.
                                                                                Василь Бабій, член НСПУ