От і Спас,
Йде вже літечко від нас…
Та всього залишив Спас
Добрим людям про запас:
Мед, як сонце, золотий,
Дух від яблук запашний,
Мак, волошки, чорнобривці, -
Все на Спаса пригодиться!
Хто працює, той і має,
І про того Спас подбає!
Літо красне, прощавай,
В душах нам тепло лишай!

В читальному залі центральної районної бібліотеки діє книжково-ілюстративна виставка  «Спас проводжай – осінь зустрічай»... 
Спас є заключним святом літнього циклу. У серпні Спас крім 19-го, святкується ще двічі -  14-го та 29-го. Це одне з найбільших хліборобських свят, його ще називали "Святом врожаю". 14 серпня – Перший Спас, іменований у народі Медовим. 19 серпня – Другий Спас, Яблучний. 29 серпня – Третій Спас, Хлібний або Горіховий. Вже саме слово «Спас» викликає в пам’яті ім’я Ісуса Христа і являє собою скорочену форму від слова «Спаситель». Всі три свята присвячені Сину Божому. Але не варто випускати з уваги цікавий факт – у стародавніх слов’ян був бог на ім’я Спас, що відповідає за збір і збереження врожаю. Зібрані дари природи рятували від голоду взимку. 
19 серпня – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. У церквах згадують про описану в Євангеліє подію: в Ісусі з’єднані два єства – людське і божественне. Якось Ісус разом зі своїми учнями Петром, Іоанном та Яковом вирушив на гору Фавор, щоб помолитися. Під час молитви Христос преобразився: лице Його змінилося і засяяло подібно до сонця, а одяг зробився білим і блискучим як світло або сніг. Мало того, поруч з рятівником нізвідки з’явилися два древніх пророка – Ілля та Мойсей. Потім виникла хмара, всіх осінила, і пролунав божественний голос, який сповістив, що «… це Син Мій Улюблений, що  Його я вподобав. Його слухайтеся!». А так як це диво сталося на горі, в народі свято часто називають Спас на горі. Також широко поширена назва Яблучний Спас. Ще в дохристиянську бутність наші предки відзначали свято збору врожаю, вшановували матінку-природу і перший раз в році ласували яблуками. А після хрещення Русі яблука та інші плоди стали освячувати в церквах – в ім’я Христа. Ніби символічно приносячи дари Богу від благословенної їм природи.
Про віковічні традиції українського народу можна дізнатись зі сторінок видань, представлених на книжковій виставці.Тож запрошуємо до перегляду.