Русалка Дністровая
Це альманах, який має таку поетичну і містку назву.
Це живий голос рідної мови, який озвався до русинського люду, до мешканців Галичини.
Це - знак Божий, дарований небайдужим людям. Це Боже зерно, яке проросло зі сторінок альманаху. І це не зайвий пафос, а данина доброго слова, на яку заслужила «Руська Трійця» - Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Священик, поет, які в необхідний момент відчули поклик скривдженого люду і дали йому шанс на одужання від чужих мов, од власного «язичія».
Дніпро і Дністер. Шевченко і Шашкевич. Навіть перші букви співзвучні, єдині дві України.
Перший твір Тараса Шевченка мав назву «Причинна», і в ній грізний Дніпр, а в ньому русалки.
Перший альманах українською мовою у Галичині теж бере свою назву із Дністра і народної уяви про його підводну істоту - русалку.
Прекрасний збіг і чудовий результат - вибух народної стихії через мову і людей від Бога.
1837 рік - дата виходу у світ «Русалки Дністрової» - знакова пам'ять і символ постання із темних закамарків чужинецьких мов ясної зорі народної та, власне, літературної мови українських галичан, серед яких знайшлися три хоробрі витязі, які попри великі ризики втрати власного становища в поскрибованому соціумі, відважилися на історичний вчинок.
І це є незабутнім та досконалим фактом і доказом невмирущості нашої мови, яка і сьогодні потребує підтримки задля життя та діяльності заради тривалості нині і завжди.
Українська мова, як русалка, що має поки-що двоєсуття, але все більше стає головним стержнем існування нації.

                                                                                                      Василь Бабій