7 березня, напередодні 204-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка – Світоча української нації, літературно-мистецьке свято «Любов, що розійшлася сном…» відбулося у районному Палаці культури. Віддати шану й згадати невмирущі слова з «Кобзаря» прийшли представники виконавчої влади, місцевого самоврядування, працівники освіти, організацій, підприємств та учнівська молодь. 
Ведучі свята ще раз нагадали присутнім про історію життя та творчість Тараса Шевченка: Тарас Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. 
Поезію Тараса Шевченка вже більше півтора століття читає український народ і весь світ. Скільки ще звучатиме Шевченкове слово, залежить від нас з вами. Тож нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стає заповітом для всіх нас, - зазначили ведучі свята.
Поезії, пісні, музику дарували глядачам хор «Карпатські джерела», чоловічий склад хору (керівник Володимир Канюк), Тетяна Бариляк, Христина Кривцун, Софія Михащук, Інна Борух, Богдан Бославець, ансамбль "Forte" Софії Михащук. Музи Шевченка -  Марія Максимович (Тетяна  Суш-Вагіль), Варвара Рєпніна (Діана Галишич), Ганна Закревська ( Іванна Яцків), Ликера Полусмакова (Маріана Ковальчук) запропонували присутнім літературну композицію за творами Т.Шевченка.
Учасники народного аматорського театру районного Палацу культури Надія Сапіжак (молода Варвара Рєпніна), Марія Сем''янів ( старша Варвара Рєпніна), Іван Хрін (молодий Шевченко), Володимир Дубів (старший Шевченко), Глафіра (Тетяна Науменко), Капніст ( Юрій Кравчук) майстерно подали уривок із трилогії-роману-перфомансу Антонії Цвід "Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка". Режисерський задум керівника народного аматорського театру районного Палацу культури Галини Магас.
Увагу привертала розгорнута у  фойє Палацу культури виставка портретів Шевченка та книжково-ілюстративна виставка "Живий у правді віковій". 
Майстерно підготовлений літературно-мистецький захід залишив приємні емоції та дозволив більше пізнати Кобзаря, заглянути у потаємні закапелки поетової душі...