Михайло ВЕРБИЦЬКИЙ
Це ім'я звучить дзвінко і урочисто, як труба його патрона-архангела Михаїла.
І хоча не завжди згадують ім'я композитора коли звучить Гімн України «Ще не вмерла Україна», від цього воно не меншає і не втрачає своєї значимості ось вже (хочеться думати що це так) 155 років з часу його народження.
Михайло Вербицький мав щастя народитися 4 березня 1815 року у с.Явірник Руський, Сяноцького округу, Королівство Галичични та Володимирії, Австрійська імперія (нині гміна Бірга, Перемишлянський повіт. Підкарпатське воєводство, Польща).
В хорошого учня (а Михайло Вербицький таким був) мають бути хороші вчителі. Ними стали диригент і композитор Алоїз Нанке, а також Вікентій Серсаві та Францішек Лоренц (всі чехи).
А ще він вчився і виховувався на музиці Йозефа Гайдна, В.А.Моцарта, Бетховена, М.Березовського і Д.Бортнянського.
Життя не стелилося під ноги Михайла Вербицького червоною доріжкою. Двічі виключений із семінарії, втретє таки закінчив. Двічі одружений нещасливо - дружини рано помирали.
Життєвий оптимізм брав гору над скрутнями життя. Любов до музики, до театру, до Бога давали наснагу творити. Писав посібник для навчання гри на гітарі. Писав музику до вистав (зокрема «Верховинці» Юзефа Коженьовського), «Жовнір-чарівник» ( Квітка-Основяненко).
Його музика на текст Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим» стала гімном Галичини під час «Весни народів» (1848-1849рр).
І найголовніший успіх життя - створення Гімну України разом із поетом Павлом Чубинським (1862-1863).
Деталей написання Гімну чимало, але, головне, сам Гімн, його вічність і безсмертя його творців. Час не владний над ним як і ніхто не владний над Україною.
Відійшов Михайло Вербицький у вічність 7 грудня 1870 р. і похований у с.Млини, гміна Радимно Перемишлянський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща.
Звучить Гімн України, врочисто, вільно, безсмертно.
                                                                        Василь Бабій, член НСПУ