Нехай світанок травневим святом 
Над цілим світом зоряно цвіте. 
Хай сяє сонцем в серці слово "мати" 
Таке незгасне, вічне і святе.
Мати віддає дитині всю мудрість своєї душі, тепло свого серця, своє здоров'я. Материнська любов не знає страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею.
Мати веде нас, спочатку несміливих, невпевнених дітлахів, через усе життя, не помічаючи, що ми вже стали дорослими. І як би далеко не закинула нас доля, ми завжди відчуваємо серце матері, згадуємо її очі, які недосипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, бо душа матері завжди поряд з нами, - зазначили бібліотекарі Марія Пороговська та Оксана Краховська, розпочинаючи літературно-музичну композицію «Все починається з мами..», яка відбулася 10 травня в читальному залі центральної районної бібліотеки ім. М.Яцківа.
Ольга Тимківна Пархуць, поважна жителька містечка, активна користувачка бібліотеки розповіла присутнім про  традиції святкування Дня Матері в Галичині, а також заспівала кілька давніх  українських пісень, зокрема і колискових.
Це родинне свято - День  Матері має свою біографію, що сягає початку XX століття, коли молода американка з Філадельфії Анна Джервіс звернулася до законодавців з пропозицією присвячувати один день року вшануванню матерів, символізуючи його кольорами квітів. Ті, в кого матері живі, мали припнути до одягу рожеву квітку, а в кого вже залишили цей світ - білу. 1914 року Конгрес США ухвалив постанову про святкування Дня Матері, обравши для цього травень - час весняного буяння квітів. Після першої світової війни його почали відзначати і в європейських країнах - Швеції, Норвегії, Австрії.
В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929 р. Цього дня в церквах правили молебні за здоров'я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд з'їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, очищала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно - "Щоб у добрі та спокої довіку бути."
Усі почесті цього дня - Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон-траву - символи життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам'яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки - вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - від серця.
Цього дня маленькі діти дарували матусям усе те, що заздалегідь виготовляли власноручно (малюнки, іграшки, вишиванки, вирощені ними квіти). А ще діти писали своїм матінкам листи-сповіді, в яких винилися та давали обіцянку виправитися.
Авторську пісню «Мамі» на слова Надії Поради всім присутнім подарувала   Галина Магас.
В рамках заходу було організовано книжково-ілюстративну виставку «Велична пісня матері».