Ольга Дучимінська
У червні їй було б 135 років.
Багато, але й так Ольга Дучимінська прожила довге життя - 105 років!
І не лише довге, але й цікаве. Але й трудне, трудне. Всі болі, радості, жахи, страхітливі події XX століття жорстоко торкнулися її життя.
Уважайте. Рік народження 1883. Ще живі Леся Українка, молоді Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, Михайло Коцюбинський, ціла плеяда майбутніх українських класиків і сам Іван Франко. З ним Ольга Дучимінська була знайома.
За фахом О.Дучимінська вчителька. Це споріднює її з Марійкою Підгірянкою. А більше - обидві літераторки, як тоді казали. Кожна оре свою білу ниву, засіває чорними рядками слів на добрий врожай українського слова. Це слово любить галицький люд, простий нарід, що прагне правди. Але зате ненавидить влада. Як польська, так і радянська. Найгірша - радянська із диявольською зіркою на чолі. їй інкримінують участь у вбивстві Ярослава Галана. Це смішно, але не Ользі Дучимінській. Десять років радянського «курорту» в Сибіру. Не зламалася ні тілом, ні духом, з нею Бог і Україна в серці.
Повертається, але куди, де жити без власного житла? Живе то у Львові, то в Чернівцях, але найбільше в Івано-Франківську в подруги. Тут знайомиться із бібліографом Володимиром Полєком. Маємо багату епістолярну спадщину двох самотніх людей (вона увійшла до однотомника творів Ольги Дучимінської, укладачем якого є голова ОО НСПУ Євген Баран і вийшла книжка в серії «Бібліотека Галицька»).
Літературний спадок О.Дучимінської попри її довгий вік не надто великий, але ваговитий у сенсі творчих здобутків. Можна згадати її прозові твори «Сумний Христос» (книжка вийшла вже в часи України), гарна повість «Еті» (недавно у «Літературній Україні» було велике дослідження про цю річ).
Написала монографію «Іван Франко - етнограф». Померла в Івано-Франківську у 1988 році тридцять років тому.
Нам спадок залишила свої твори і нескорений дух справжньої українки.
В Літературному музеї Прикарпаття відкрита ювілейна вставка письменниці.
Василь Бабій, член НСПУ