Щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам'ятна дата приурочена до роковин виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році. 
30 років тому міст над річкою Амудар'я в районі містечка Термез перетнув останній БТР 40-ї армії Радянського Союзу. В той день завершилося дев'ятирічне перебування обмеженого контингенту радянських військ на території Афганістану. Так закінчилась одна із самих довгих і трагічних воїн другої половини ХХ століття, яка тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року 3340 днів (дев'ять років, один місяць, дев'ятнадцять днів).
Афганістан... Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце, спекотний вітер - афганець, пісок, що не дає дихати, і завжди хочеться пити...
Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям та незважаючи ні на що, вони чесно виконали свій громадянський обов'язок, залишалися вірними присязі до кінця. Тому афганська війна - це не тільки трагедія, але й доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також - застереження на майбутнє.
Сьогодні в умовах неоголошеної війни з сусідньою країною, українські воїни також демонструють патріотизм, мужність та відвагу, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України; вони гідні нащадки своїх батьків.
За роки неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців - кожен 4-й з 600 тисячної армії. Згідно статистики всього у війні загинуло близько 15 тисяч вояків, з них майже 4 тисячі українці. 72 українських вояка зникли безвісті. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, пів тисячі жінок стали вдовами, 711 дітей стали сиротами. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, з них 6 тисяч залишилися інвалідами. Це ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля. На сьогодні в Україні налічується близько 150 тисяч ветеранів Афганістану.
Афганська війна залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.
Крім афганців в цей день вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. На даний час в Україні налічується 330 тисяч ветеранів радянських війн, включно з Афганістаном, та 37 тисяч військових, що виконували миротворчі місії після 1992 року. В період незалежності в миротворчих операціях за межами України загинуло 49 військових.
На жаль, афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома.
З метою нагадати молодому поколінню про цю страшну війну, акцентувати увагу на її важких і жахливих буднях та привернути увагу суспільства до проблем афганців, в читальному залі центральної районної бібліотеки ім. М.Яцківа діє книжково-ілюстративна виставка-реквієм «Афганістан -  біль душі і пам'ять серця». 
Про події афганської війни, долі воїнів-афганців розповідають книги: Ольги Слоньовської  „В Афганістані, в „чорнім тюльпані",  Ігоря Леськіва „Солодкий газ Афганістану", Олексія Дмитренка "АІСТ. Сильніший від смерті", Василя Бикова "Афганець", І.Динін «После Афганистана» та інші.  
Тож запрошуємо Вас до перегляду виставки та схилімо голови перед світлою пам'яттю полеглих, вшановуючи тих, кому довелося воювати в чужих країнах.