Володимир Івасюк - це дивовижна весна української музики. Весна у полоні пісень. Така коротка весна. Поет і композитор залишив нам неоціненний і вічний букет своїх пісень. Українська пісня линутиме поміж нас, аж у зоряну вись. Бо то не зорі падають із неба, а зірки ідуть у небеса. Літературно-поетичний акорд «Життя як пісня, що не відзвенить…», присвячений 70-річчю від дня народження геніального українського композитора, поета, співака Володимира Івасюка відбувся 5 березня  в центральній районній бібліотеці ім. М.Яцківа. Захід  розпочався літературно-музичною композицією за піснями Володимира Івасюка «Весна і Осінь – два полюси життя» у виконанні Марії Сем’янів, провідного бібліотекаря відділу обслуговування та Надії Павликівської, завідувачки бібліотекою-філією с. Іваниківка.
Яким же був фундатор сучасної української пісні? Як зростав його талант? Якими мріями снив? Які стежини протоптав до великої слави? Кого любив і у що вірив Володимир Івасюк? І чи не відступив від мети?  Про це та багато іншого дізналися, переглядаючи документальний фільм «Обличчя української історії. Володимир Івасюк», відеоряд світлин "Я ще не все тобі сказав... Назарій Яремчук «Пам’яті Івасюка», слухаючи виступи ведучих заходу Марії Сем’янів та Олександри Микули (завідувачка бібліотекою-філією с. Грабовець), які звернулись до сторінок біографії композитора, історії створення знаменитих шлягерів, таких як «Червона рута», «Водограй», «Лиш раз цвіте любов». 
На заході звучали  також пісні у виконанні автора, які були знайдені серед музичних ресурсів Інтернету. 
Красою заходу стали і пісні В. Івасюка у виконанні учнів Іваниківської ЗОШ І-ІІІ ст. Тараса Купчака, Іванни і Максима Слободянів, Софії Павликівської.
Вірші, присвячені пам’яті Володимира Івасюка майстерно декламували Галина Козак ( учениця Іваниківської ЗОШ І-ІІІ ст.), Надія Павликівська. 
Присутні ознайомилися з добіркою видань, що висвітлюють постать талановитого генія української музичної культури, переглядаючи книжково-ілюстративну виставку «Вічність музики Володимира Івасюка» та отримали пам’ятку користувачу «Орфеєм ніжним України назвав народ Співця свого», яку бібліотека виготовила в рамках заходу. У заході взяли участь працівники бібліотек району, учні Іваниківської ЗОШ І-ІІІ ст. та Богородчанської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, користувачі бібліотеки та жителі містечка.
...Сьогодні, як і чотири десятки років тому, знову глибоким сумом  оповитий Брюховецький ліс, гіркими сльозами плаче українське небо, голосно бамкають Кіцманські дзвони. Вони, як і більше ста його пісень, вістять, що Володимир Івасюк – живий, що він завжди йтиме по землі із сонцем в душі, в долонях, бо пелюстки з троянд його пісень упали в наші серця навічно. Його «Пісня завжди буде поміж нас», і вічно «У Карпатах ходитиме осінь», й встелятиме нам шлях «Жовтим листом», ми ще довго триматимем в руці «Два перстені», щоб подарувати один «Золотоволосці», віритимемо, що «Лиш любов цвіте один-єдиний раз», подумки разом стоятимем біля «Водограю» чи «Ітимем в далекі гори» шукати «Червону руту», - зазначили ведучі заходу.
Пройшли роки, а пісні Івасюка звучать так, ніби вони написані сьогодні.