СТЕПАН ХОРОБ
   Ювілейний портрет
Ото! Та нічого «ото». Просто Степану Хоробу... Та стільки ж, як і мені і ми не жінки, щоб приховувати свій вік. Ну, подумаєш, 70, літ! Але який козак наш Степан Хороб! Що в житті, що в літературі. Ним можна, тим більше треба, захоплюватися. Його творчістю, його працею.
Такого, та навіть подібного в обласній організації Національної спілки письменників України більше не водиться. Він стоїть осібно, бо пише інакше. Ті самі слова, розділова знаки, а теми... Це лише його теми, Степана Хороба.
Як годиться, для початку титули ювілянта.
Отож, спробуйте запам'ятати: доктор філологічних наук, завідувач кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, член Національних спілок письменників і журналістів України. Дійсний член НТШ. Заслужений діяч науки техніки України, лауреат літературознавчих премій в Україні і в США, автор кількох монографій і ще багатьох книг літературознавчих досліджень. Тут читати замучишся, а чоловікові доводилося це все робити. І ще доводиться і доводиться.
Вже сказав, що окрім Степана Хороба ніхто в спілці так не пише театрознавчі статті і розвідки. Ще додамо переклади, зокрема, Нобелівської лауреатки Світлани Алєксієвіч (розміщені в журналі «Перевал»). Його письмо знають у Польщі, Чехії, Німеччині, США, Білорусії. Бо там Степана Хороба читають і перекладають. І, навпаки, бо це добра література.
Цей аркуш паперу явно замалий, щоб вмістити список книжок Степанових. Хіба що кілька. «Василь Стефаник - художник слова», «Українська драматургія: крізь виміри часу», «У задзеркаллі художнього слова», «Шевченко. Франко. Стефаник». Бачу, що в моєму портреті Степана Хороба не вистачає деяких барв, замало штрихів, але таки вимальовується образ непересічної, дуже талановитої плюс працьовитої і симпатичної людини.
...Але один ще таки порух словесного пензля добавлю: Степан Хороб, так як і я, дуже, дуже любить футбол. Як і подобає справжньому чоловікові.
З ювілеєм, пане Степане!
                                  Василь Бабій