ВАСИЛЬ ЛЕСІВ - БАГАТОГРАННЯ ТАЛАНТУ
Ювілейне
Один із тлумацької трійці, де ще є Михайло Батіг (поет) і Михайло Буджак (прозаїк). Найвидніший з них на літературних овидах. І найхарактерніший своїм письмом і, навіть, особливим зовнішнім видом.
Спокійний і виважений, упевнений в своїх діях і вчинках, а ще приязний, без зайвої дражливості.
Його слово намагається утекти від слів інших письменників і мати свою харизму, упізнавану читачам, які літературу розуміють.
Поезія лірики і гумор поезії, розшиті не раз нитками призбираного за життя народного світогляду і забави зі словом, фольклор його Колінок і довколишніх сіл, обернений по своєму.
В різних своїх книжках Василь і є різний, невловимий на перо-гачок критика чи просто читача. Розумійте, як хочете, але читати легко, наче пити медовий напій чи пиво коломийське.
Найкраще перелічити ряд Василевих книжок, може це щось і вам дасть для розуміння словосвіту: «Дощ із сонячної хмари», «Столице сонце», «Скарбівня», «Непрочитані сліди», «Пастух вітрів».
Небагато, але як добре написано, гарно сказано, аж охота читати. І залишається від прочитаного замилування його словом, його духом і настроєм, оптимізмом і позитивом і бажанням ще раз прийти до Василевих книжок.
А можна прийти на виставу його фоторобіт і мати замилування.
Або ж увімкнути телеканал «Галичина» і зустрітися з Лесевими передачами «Господар», «Навзаєм», а ще «Моє слово». Багато років Василь це добре сіє із екранів і люди бачать його прекрасну роботу, а дехто і себе самого через призму Василевого погляду, оригінального, самобутньо-незабутнього.
Він любить життя і воно його благословляє Божим милосердям, бо такий цей чоловік світлий і добрий, як подорожник на рану.
То най йому буде добре і ще ліпше, та пишеться, та видається. З ювілеєм, Василю!
                                                                                                          Василь Бабій