Поки живе мова - житиме й народ як національність.
                    Іван Огієнко

Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Ми, українці,  любимо свою землю, свій рідний край з його багатющими народними традиціями, славною історією, мальовничою природою, багатою мелодійною мовою.
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
9 листопада - це  і день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, ученого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Українська мова…Так, вона складна для вивчення, але проста для сприйняття серцем, вона є дзеркалом нашого менталітету, доброти, душевності, щирості та краси. Її потрібно любити, її потрібно знати. Бо, «поки живе мова - житиме й народ як національність».