Іван Лятишевський
Коли людина народжується на світ Божий, вона голосно кричить: дивіться, я прийшов! Прийшов на радість і на муки. Іван Лятишевський прийшов на радість своїм батькам і собі на муки, коли золота богородчанська осінь грілася під останніми теплими сонячними променями, на сімнадцятий день багряного жовтня.
Видно, саме містечко, яке носить ім'я Богородиці, дістало у дар від Бога цього діяча Української Греко-Католицької Церкви, який прославив Богородчани і вніс значний вклад у прославу Бога, священичого чину та розвій релігійного життя.
Двадцяте століття, особливо його перша половина, жорство позначилось на долях людей, котрим випало жити в цей історичний період.
Іванові Лятишевському довелося жити при кількох окупаційних режимах: австрійському, польському і російському (радянському). І лише мріяти про життя у вільній, незалежній Україні. Але коли ми згадуємо борців, полеглих у боротьбі за Україну, згадаймо і єпископів Івана Лятишевського та Симеона Лукача: вони молились і терпіли муки за українську церкву і нашу державу - Бог зглянувся на ці терпіння й молитви кращих синів українського народу і вже тридцятий рік ми живемо у незалежній Україні...
Але скільки праці ще треба докласти, щоб вона стала багатою і щасливою, скільки молитов скласти Богові! Отож девіз древніх «молитися і працювати», за яким жив І.Лятишевський, і нині злободенний.
П.С. Кошти за листівку підуть на спорудження пам'ятника І.Лятишевському
                                                                                    Василь БАБІЙ