Олекса Гірник 
1912-2022 (110 років)
Герой України. Народжений у Богородчанах. Жив і в Калуші. Життєвий шлях завершив на вершині Тарасової гори в Каневі у 1978 році.
В молодості заявив: «Я б хотів умерти за Україну». Бог почув його бажання і відклав його сповнення на згодом.
Олекса Гірник став до лав борців за волю України з молодих літ і гартувався як борець у Богородчанах. Був членом ОУН, яка щойно в 1929 році зродилася як нова патріотична організація. Його, Олексу, можна назвати молодим бандерівцем. Окупаційна влада того часу не милувала подібних Гірнику. Зазнав і він ув'язнення. Але це тільки переконувало його у вірності обраного шляху, на якому кров, піт, страждання і велике терпіння заради великої мети – визволення України. Ще були Гулаг московської, більшовицької імперії. Далі був поскрибо-ваний у правах на працю, на нормальне життя.
В 1968 році Василь Макух спалив себе на Хрещатику в протест проти панування СРСР.
Невідомо, чи знав Олекса Гірник про цей подвиг, але свідомо готував себе до подібного.
А взимку 1978 року його шлях проліг від пункту К до пункту К: від Калуша до Канева. До Чернечої гори, званої також Тарасовою. І тут добровільно, біля могили Шевченка, спалахнув як факел. Це був його вогненний протест проти русифікації України, через 60 років після проголошення УНР. То був його вогонь безсмертя. Прометеїв дар вогню боротьби для людей.
Олекса Гірник здійснив задумане в молодості: умер як герой України. І президент В.Ющенко нагородив його званням Героя України посмертно.
А своє безсмертя у віках Олекса Гірник вибрав сам.
Слава Україні!
Слава героям!
                  Василь Бабій, член НСПУ