Богдан Лепкий
      До 150-річчя від дня уродин
Час стискається до форми уявлення про нього і стає миттю, своєрідним кодом для ювілейного розшифрування минулого. Або як сказав колись класик нашої літератури: час рікою пливе. І напевно, статистична більшість нас сущих і знає хіба що цю пісню і ледве знає, що ці слова вклав Господь в руку, що тримала перо, руку Богдана Лепкого. Так, це і Франкова пісня:    не дивися в той бік, моя пташко...». Ця пісня стала народною, як стала і «Чуєш, брате мій» (творчий дует братів Лепких). Вже цього достатньо, щоб письменник сказав: я не змарнував свого життя я залишив людям пісню!
Але Богдан Лепкий залишив читачеві величезну спадщину. Скриню скринь або як кажуть в Галичині: куферок написаних ним книг. Зоря його життя зійшла над галицьким Тернопіллям. А згодом стане розростатися до сонця його поезій, стане планетою прози великого письменника.
...70-ті роки XIX століття постало сузір'я великих письменників. На початку їх, а саме 1871, 1872, 1873, 1874 народилися Василь Стефаник, Леся Українка, Лесь Мартович, Михайло Яцків, Марко Черемшина. І серед цієї плеяди розмістився Богдан Лепкий, додавши до світла зірок літератури яскравий відбиток власної зірки. А ще ж були Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Осип Маковей.
Богдан Лепкий не загубився серед блиску названих імен. Пише лірико-романтичні поезії, які високо поцінував Іван Франко. Але не ними, не віршами, тобто, не лише ними пізнав любові сучасних йому читачів. Не знаю чи був у міжвоєнній Галичині більш улюблений письменник, аніж Богдан Лепкий. Історична проза ніколи не страждала на відсутність уваги читачів, а ще коли це були твори Лепкого, такі як «Сотниківна», «Вадим», «Крутіж» тв й поготів. Вибухом літературної бомби стала серія романів (7 книг) про гетьмана Мазепу. Це був своєрідний книжковий серіал, до якого приковувалась читацька увага. Яку пізніше нищила радянська влада. Бо в тих його книжках викриття нечесності, підлості, жорстокості, нищення козацтва і міщанства петрівською московією. По цих книжках можна і нині вивчати історію України, подібно як Вальтер Скотт через художню пресу дав візію минулого Шотландії.
...Б.Лепкий вчитель, викладач Ягеллонського університету, представник вищого рівня інтелігенції довоєнного часу, великий літературний талант, якого не маємо права забути у прірвах забуття часу. Помер він і похований в Кракові.
...У Лепкого був не лише оригінальний літературний талант, життя в нього також оригінальне. Він одружився зі своєю двоюрідною сестрою. Життя інколи любить подібні штучки. В Івано-Франківську є вулиця Б.Лепкого, на якій Літературний музей Прикарпаття. В експозиції своє місце має Б.Лепкий.
                                                Василь Бабій, член НСПУ