Коломієць Р.Г. Гнат Хоткевич/Р.Г.Коломієць. – Харків: ТОВ «СИЦИЯ», 2019. – 121 с.
Гнат Хоткевич(1877-1938) – самобутня творча постать: бандурист, письменник, критик, літературознавець, мистецтвознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф, педагог, художник, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. 
У 1903 році Гнат заснував перший в Україні робітничий театр, який за 3 роки дав понад 50 вистав українською мовою (ставили і декілька п’єс, написаних Хоткевичем). Всі його п’єси, романи, нариси виходили під псевдонімом “Гнат Галайда”. До речі, перші “спроби пера” піддалися нищівній критиці і мали русизми. Завдяки підтримці друзів Івана Франка та Лесі Українки, все витримав і на сьогодні літературна спадщина: понад 300 авторських творів, в тому числі низка книг по українським народним інструментам. Серед них: оповідання “Блудний син”, “Гуцульські образки”, збірка “Гірські акварелі”, нарис “Григорій Савич Сковорода”, цикл “Творів” у 8 томах.
Найяскравішим твором називають повість про гуцульське життя під назвою “Камінна душа”(1911), історична п’єса “О полку Ігоревім” і тетралогія “Богдан Хмельницький”, що були високо оцінені відомим критиком О. Білецьким. Деякий час заробляв, перекладаючи шедеври світової літератури Ж-Б. Мольєра, В. Гюґо, В. Шекспіра.
Український Леонардо до Вінчі – таким він уявляється сьогодні. Своєю творчістю і організаційно-творчою діяльністю він охопив усю Україну – від Слобожанщини до Карпат. Ніщо – ні матеріальні нестатки, ні вимушена еміграція, ні переслідування з боку царизму, ні терор за часів радянської влади – не могло вгамувати його спраги до творчості. Митець українського розстріляного Відродження, романтик у житті і провидець у творчості, він був потрібен своєму народові у найважчі для нього часи. Потрібен він і нам, його нащадкам, які вибудовують українську державу.