Свою Україну любіть.
Свою Україну любіть. 
Любіть її… во врем'я люте, 
В остатню, тяжкую мінуту 
За неї Господа моліть.
           Тарас Шевченко

Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю.
                                  Остап Вишня

Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка..., – ці слова належать літературознавцю Іванові Дзюбі. 
Справді, у кожної людини – свій шлях до Шевченка, своє розуміння «Кобзаря», а разом з тим  – усвідомлення безсумнівної істини, що народженому у неволі поетові судилося стати духовним стрижнем української нації на шляху до здобуття її власної волі.  
Зараз, у нелегкий для України час, як ніколи, актуально звучать твори геніального поета, а українці заново відкривають знайомі рядки, переосмислюють прочитане, шукають і знаходять у «Кобзарі» відповіді на болючі запитання.
Не одне покоління національно свідомих громадян сформувалося саме  під впливом Шевченкових творів. Безсмертні рядки Кобзаря надихали і продовжують надихати українців до творчості, боротьби, нових звершень.
У читальному залі діє книжково-ілюстративна виставка «Шевченко –  наш. Він для усіх століть». Це своєрідна подорож у світ великого Кобзаря, на якій представлені книги різних видавництв, які містять ґрунтовні відомості про світ Тараса Шевченка – яким від був, як жив і як творив.
Чисельність цікавих та корисних книг про Тараса Шевченка важко перелічити. Це і крилаті вислови Кобзаря, і відомості про життя та творчість, про коханих жінок Шевченка тощо. 
Безсумнівно, невичерпною є творчість Тараса. З плином часу вона не лише не втрачає своєї актуальності, але й набуває все нового і нового змісту:
Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос. Більш нічого…
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує…  Знать, од Бога
І голос той, і ті слова.
Тож, запрошуємо до вдумливого перегляду!
Пам’ятаймо, книга – безмежне джерело знань…