Любомир Стринаглюк – поет, публіцист, літературознавець, журналіст, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
Автор поетичних збірок «Медовий кумир» (1998), «Бентежні видива» (2012), «Таємні дотики» (2022) та публіцистичної книги «Знаки часу. Розпізнавання» (2015), яка при перевиданні отримала назву «Знаки часу. Розпізнавання. Небезпечні символи для нашої віри» (2016), і згодом було написане продовження «Знаки часу. Тлумачення» (2017).
«Таємні дотики» – нова поетична збірка автора, сповнена потужного метафоризму, непростої символіки, драматичної життєвої естетики й водночас ідилічности. 
Книжка поділена на 4 розділи і в кожному з них автор ділиться своїми роздумами та відчуттями. Кожен розділ – це певний вид дотику.
“Про що моя збірка? Це певне сплетіння різнопланових дотиків. Тут і про кохання, і постапокаліптичні відчуття про останні дні, про війну, про моє дитинство… Це гама дотиків, якими наповнена книга”, – каже автор.
“Найважливіший п‘ятий дотик належить читачам, які відчувають потребу у всіх мистецьких виявах, зокрема в поезії. Я сповідую теорію співтворчості”.
Надзвичайно тонкі, проникливі й естетично довершені вірші майстерно доповнені яскравим та влучним художнім оформленням Ніни Андрухович.
Цьогоріч Любомир Стринаглюк став лавреатом міської премії ім. І. Франка за збірку «Таємні дотики».
Стринаглюк Л. Таємні дотики[поезія]/Любомир Стринаглюк. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. – 128 с.