6 лютого в читальному залі відбулась творча зустріч-презентація з українським поетом і художником, автором численних пісень і художніх перекладів, пейзажів і натюрмортів, лауреатом Шевченківської премії 2006 року Анатолієм Кичинським. Поет презентував збірку «Жива і скошена тече в мені трава», «бренд Кичинського», як він сам висловився. Вірш із цим рядком написав ще на першому курсі педінституту.
Перша збірка Кичинського вийшла, коли йому було 26. Нині поет має 20 книг і вважає, що кожне нове видання мусить бути кращим за попереднє, усе вищим і вищим щаблем у творчості. 
Головне в поета – текст. Анатолій Кичинський  вважає, що поет творить мову, мусить відчувати її, адже він визбирує з неї найкраще. Яка багата на художні образи та метафори наша повсякденна мова? Час – летить, дощ – іде. У словниках можна знайти поживу до творчості, свого часу це зробив п.Анатолій. Перечитавши словник фразеологізмів, написав вірш «Пошитий у дурні» – зв’язну історію, складену лишень із фразеологічних сполук, який майстерно прочитав під час заходу.
Тож усі учасники зустрічі  уважно слухали й насолоджувалися живим спілкуванням з відомим майстром художнього слова, Письменник відразу завоював симпатію зали. 
Розповів про  життєвий і творчий шлях,   про рідний таврійський край, селище Преображенка Чаплинського району, в якому народився, Херсон, в якому жив і видавав свої твори до повномасштабного вторгнення росії, чарівне місто Рівне, в якому вимушено проживали з дружиною через півтора місяці після окупації Херсона.
Виступ  поета переплітався з декламуванням віршів «Сотворіння цвіту», Жива і скошена тече в мені трава», відповідями на запитання, переглядом репродукцій його живописних картин –  настроєвих пейзажів та натюрмортів. Мелодійне і задушевне слово А.Кичинського підкреслило  про багатогранність його художнього таланту. Присутніх вразило художнє слово письменника - по-справжньому красномовне, малюнкове, багатобарвне, масштабне, поетично мудре.
Книга «Сотворіння світу» – єдине видання, яке поет зміг вивезти під час евакуації з Херсона. У збірку   ввійшли нові  вірші, вибрані твори з попередніх видань та короткі прозові спогади.  В ній представлені репродукції окремих живописних полотен, що засвідчують малярський  талант Анатолія Кичинського. Твори мистця відзначив і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.  Про це так  згадав  автор у своїй розповіді:
« Цей випадок стався у грудні минулого року. Моя знайома –  волонтерка, хірургиня, активістка Юля Кашпуренко з Києва, з якою я познайомився  у 2021 році на літературно-мистецькому фестивалі «Куст» надіслала мені дві фотографії. Виявляється, 5 грудня, перед Днем Збройних сил України відбувалося святкування  у Києві, на якому був генерал Залужний. Юля взяла із собою мою книгу, підійшла до нього. Генерал  відкрив її на шостій сторінці й почав читати вголос: 
Оце –  мій меч.
 А це –  мій плуг. 
Ось –  ворог мій. 
А ось –  мій друг. 
А вся моя тривога –  в тім, 
що ніяк я не збагну, 
чи це дорога на війну, 
чи це з війни дорога. 
Залужний  подивився, що вірш датований 2003 роком, дуже здивувався і запитав: «Як ця людина могла у 2003 році так написати?» Головнокомандувач  поставив у книзі автограф. Колись цей примірник стане дуже знаменитим», –  зазначив Анатолій Кичинський.
Розповідь про земляка Миколу Куліша – представника українського розстріляного  відродження, який  народився в Чаплинцях, друзів, однодумців, творчі зустрічі з читачами,  презентацію книг, – зворушили і схвилювали  учасників зустрічі.
Щирі привітання письменнику прозвучали від начальника відділу культури, туризму, національностей та релігій , заслуженого працівника культури Галини Канюк, директорки Публічної бібліотеки Марії Сем'янів.
Музичне вітання прозвучало у виконанні зав. філією с. Глибоке Ірини Паливоди.
Учасники зустрічі   мали змогу придбати поетичну збірку та  репродукції живописних картин з автографом А.Кичинського.
Ця мистецька презентація пройшла в дружній та теплій атмосфері, вона стала справжнім подарунком і джерелом натхнення для всіх присутніх, залишивши приємні спогади.